Тепла осінь та романтичні жіночі портрети: у музеї Кременчука відкрилася нова виставка

У Кременчуцькому краєзнавчому музеї відкрилася виставка картин художника Василя Вакуленка. Її відкрили до 80-річчя художника, 14 січня. Кременчужани можуть ознайомитися з 70 музейними предметами: як з неймовірними картинами, так і грамотами, дипломами та листівками.

На виставці представлені пейзажі, портрети, натюрморти, ескізи оформлення новорічних свят. Роботи художника зачаровують. Василь Вакуленко пейзажі з натури не пише, а запам’ятовує гарні місця, а потім їх відтворює на полотні.

Василь Вакуленко – не лише художник, а й педагог, колекціонер, має колекцію книг, керівник міського об’єднання «Творчість», яке заснували у 1983 році.

Василь Вакуленко народився 15 січня 1942 року в селі Опришки колишнього Глобинського району на Полтавщині. Перші спогади дитинства – це два кольорових олівця, синій і помаранчевий, які привіз сусідським дітям їх батько. Ці два олівці були його бажаним чудом. Приятелі обіцяли подарувати, коли вони спишуться. Пройшов час, і майбутній живописець отримав два олівцевих огризки, вставив їх в очеретинку і малював на шматках газетного паперу, почуваючи себе справжнім художником. Цікаві факти з біографії художника навели працівники Кременчуцького краєзнавчого музею.

Потім почалося шкільне життя. 7 років навчався у своєму селі і 3 роки – в сусідньому. Вчитель малювання виявив у Вакуленка художні здібності й довіряв навіть іноді проводити уроки малювання. На все життя запам’ятав Василь, як у 10 класі заслужений учитель України Павло Гудим влаштував у школі його персональну виставку. Радість і натхнення переповнили душу юного художника.

У шкільні роки з’явилися у Василя Яковича три мрії: побувати у Венеції, золотій Празі і познайомитися з найчарівнішою актрисою. Пройшов час – і всі три мрії здійснилися. І навіть з актрисою познайомився. Із заслуженою артисткою України Раїсою Недашківською він підтримує теплі дружні стосунки. Вона – хрещена мати його сина.

Після закінчення школи Вакуленко вступив до Московського заочного університету мистецтв на факультет малюнка і живопису. З подякою згадує художник своїх університетських вчителів Л. Титову і В. Ратнера. Навчався з великим бажанням. На все життя запам’ятав просту істину: головне і вічне джерело знань – це самоосвіта. Тому художник все життя навчається і працює.

Творча доля надала йому можливість побувати в музеях Москви, Ленінграда, Києва, Одеси, відвідати театри, кінотеатри, зібрати колекцію творів улюблених майстрів пензля, кумирів – Саврасова, Васильківського і багатьох відомих українських митців.

Відвідавши музеї Радянського Союзу, Вакуленко поставив собі ціль: вивчити мистецтво Західної Європи. Він об’їхав 20 країн світу, відвідав усі відомі художні галереї Італії, Німеччини, Франції, Англії, Португалії, Австрії та інших країнах. І звідусіль привозив книги по історії світового мистецтва. Побував на батьківщині композитора Моцарта, у Зальцбурзі. Художник був вражений красою тих місць. До Шотландії у Вакуленка була особлива цікавість. Там він відшукав маленьке село Аллоуей і вклонився праху улюбленого поета.

Усі ці подорожі по світу йому вдавалися тому, що в нього був життєвий досвід, любов до мистецтва і правило: «Щоб добитися своєї мети, необхідно направити на неї все: розум, сили, зв’язки, знайомства, гроші. І все збудеться».