Кременчужанин Богдан Головаш розповів, як реанімували кораблі після російського полону

Українські кораблі, що були захоплені Росією під час інциденту 25 листопада 2018 року нині перебувають на військово-морській базі Південь. Зокрема це МБАК «Бердянськ», МБАК «Нікополь» і рейдовий буксир «Яни Капу». Тут їх обслуговують, звідси ж вони виходять у море на виконання поставлених завдань. Про це повідомляє видання Крим.Реалії. 

З Колишнім командиром «Яни Капу» Юрієм Будзилом ми зустрілися на території військового шпиталю. Має проблеми зі здоров’ям, про які не дуже хоче говорити. У нього інвалідність другої групи, і він вже не може командувати кораблем. Свій досвід тепер передає курсантам у навчальній лабораторії, де працює техніком.

До 2014 року Будзило служив на півострові, командував торпедоловом «Херсон». Разом із командою не зламав присягу і вже на материковій Україні перейшов служити на буксир «Яни Капу». Каже, коли у 2018 році вийшли в похід, знали, що мають пройти під Керченським мостом.

Найбільше у тому інциденті дісталось катеру «Бердянськ», тоді ним командував лейтенант Роман Мокряк. Нині ж у судна новий командир – Богдан Головаш. Він колишній курсант-нахімовець, теж був учасником інциденту у Керченській протоці, але на той момент обіймав посаду старшого матроса. Після полону хлопець захистив ступінь магістра і став командиром катера. Згадує, що Керченською протокою їх мав провести російський лоцман, про що була попередня домовленість. Та після кількагодинного очікування українські кораблі рушили додому, а росіяни почали провокувати.

Росія Керченську протоку тоді перекрила сухогрузом, в небо піднялись бойові літаки СУ-25 та гелікоптери К-52, а в море вийшла флотилія ФСБ. За даними Генпрокуратури, в операції було задіяно 11 кораблів і 383 бійці особового складу. Заблокувати швидкі та маневрені «Бердянськ» і «Нікополь» росіянам не вдавалося. Тому перші удари припали на «Яни Капу».

Сергій Чуліба за навалами та таранами спостерігав через ілюмінатор на камбузі. Звідти йому добре було видно правий борт і він доповідав командиру про обстановку. Після кількох таранів росіяни пошкодили один із сигнальних ліхтарів «Яни Капу» і подумали, що один із двигунів судна пошкоджено. А це дало перевагу і можливість схитрити українському командиру.

Гонитва за українськими кораблями безуспішно тривала кілька годин. Коли ж українські кораблі фактично вийшли з 12-мильної зони, росіяни відкрили по них вогонь тридцяти-міліметровими артилерійськими снарядами з АК-630. Під прицілом опинився катер «Бердянськ».

- Снаряд прилетів якраз у те місце, де прикріплено обігрівач. Зараз це місце ледь-ледь видно, обшивка трохи іншого кольору. Вікна кулетривкі і вони витримали. Також нам дуже пощастило, що тут стояла ОЕСС, і вона також взяла на себе основний удар і більшість уламків, – показав на корпусі катера командир МБК «Бердянськ» Богдан Головаш.

Від удару Богдан впав на землю. А коли піднявся, побачив двох скривавлених колег.

- Як тільки я піднявся, одразу побачив, що люди на палубі лежали в крові. Це були Ейдер Андрій і Василь Сорока. Ми виявили поранення ніг у Ейдера і серйозне поранення руки у Сороки. Роман Миколайович Мокряк видав нам корабельну аптечку, ми доставали джгути і наклали пов’язки. Це робили я разом з Без’язичним Юрієм Юрійовичем, – пригадав події командир МБК «Бердянськ» Богдан Головаш.

Корпус катера прийняв на себе п’ять влучань, ще два снаряди розірвалися на верхній палубі. Один зі снарядів потрапив у корпус нижче ватер-лінії і «Бердянськ» почав набирати воду.

Почувши обстріл по «Бердянську», Будзило наказав усій команді укритися в найбільш захищеному місці – в машинному відділенні.

- Після обстрілу «Бердянська», росіяни почали стріляти вже й по буксиру. Спочатку вони дали попереджувальну чергу – я вимкнув ходові вогні і виконав маневр праворуч. Тоді друга черга пройшла вздовж лівого борту буксира. Після цього я вже прийняв рішення на зупинку, – розповів колишній командир рейдового буксира «Яни Капу» Юрій Будзило.

Сили були не співмірними і українські кораблі вирішили не йти у бій.

- Вже після захоплення, коли росіяни висадилися на буксир, всім нам одягнули не кайданки, а спеціальні стяжки і завели руки за спину. Нас залишили на верхній палубі. Почався дощ, було дуже холодно і близько двох-трьох годин всі сиділи мокрими. Потім нас вже спустили в кубрик, де ми й сиділи поки йшли до Керчі, – прокоментував колишній командир рейдового буксира «Яни Капу» Юрій Будзило.

Після цього захоплені українські судна у Криму поставили на якір, а моряків ув’язнили і судили, як якихось злочинців. Додому моряки змогли потрапили лише 7 вересня 2019 року в рамках великого обміну.

- Тепер у мене зовсім інакше відношення до свободи. Адже, коли людина весь час перебуває на свободі, вона цього належним чином не відчуває. А коли тебе спочатку закрили, а потім випустили – це як другий день народження, – поділився переживаннями механік буксира «Яни Капу» Сергій Чуліба.

До Очакова кораблі повернулися 20 листопада 2019 року. Вони були пограбовані та пошкоджені.

- Повернувся він десь це був корпус і корабль, катер він був мертвий, ми так кажемо. Де яка підключається техніка, вони були зрізані, зняті чи ще щось. Кабеля порізані, це те, що ми по новій відновлювали. Деяка техніка була розграблена. Була пошкоджена система спостереження і розвідки. Це оцей блок, який зараз він в ремонті, і був розграблений ще один блок, який тут знаходився, він також зараз перебуває в ремонті, – командир МБК «Бердянськ» Богдан Головаш.

Моряки кажуть, що навмисно були перебиті всі можливі кабелі, вкрадені мідні труби, радіолокаційні антени, магнітні компаси та радіостанції «Харіс» разом з ресиверами.

Нічого з пограбованого Росія Україні не повернула. Скільки коштували ремонти кораблів у ВМС не кажуть, аргументують тим, що ще триває слідство. Більшість військових, які служили тоді на захоплених корабля, продовжують службу й зараз. Втрат зазнала команда буксира Яни Капу – легендарна собака Джессі, яка так само, як і хлопці пережила полон, до цих днів не дожила. Але з’явився новий неофіційний член команди – котик Мася.

 

Нині всі кораблі, що побували в Керченському інциденті, відремонтовані на 80-90 відсотків. Пробоїни зашили, заново пофарбували, замінили технічне обладнання.

Судна вже навіть встигли взяти участь у військових навчаннях «Ріверайн», у командно-штабних навчаннях та столичному параді до дня Незалежності України.

- Мені хотілося відновити катер, щоб він знову міг виходити в море, виконувати завдання і те чого хотів, ми досягли. Катер, лише в цьому році вже пройшов не одну тисячу миль. І я думаю, що в наступних роках він пройде ще дуже багато, – поділився Богдан Головаш, командир МБК «Бердянськ».

Росія вважає, що під час інциденту в Керченській протоці діяла законно, бо територію Криму і навколишні води називає своїми.

- Це провокація, безумовно, провокація, яка організована чинною владою. Це ж звичайний прикордонний інцидент, не більше. Вони увійшли до наших територіальних вод, а як мають діяти прикордонники? Військові судна вторглися до територіальних вод РФ, – коментував після інциденту в Керченській протоці президент Росії Володимир Путін.

Україна, країни ЄС та більшість членів ООН вважають інакше і Крим називають українським. У жовтні 2021-го в Постійній палаті третейського суду в Гаазі вже розпочалися слухання щодо захоплення суден українських ВМС. Як довго триватиме процес, поки не відомо.