Звуки сирен, вибухи снарядів, які несуть за собою біль за втратою рідних, знайомих, втрати домівки й розуміння, що з цього часу твій світ перевернувся. Тисячі мешканців Харківщини, Сумщини та Донбасу у пошуках захисту ринулися у центральну та західну Україну.
Через наше місто колонами вирушили автомобілі з написом «діти». Через скло автомобілів дивилися оченята дітей, які побачили весь жах війни.
- Тисячі машин, і в кожній окремий світ, де зібрано найцінніше, що вибрала собі людина: грузовий бусік, попереду молода пара, попросили відкрити відсік, а там малі діти і дівчина підліток обережно тримає голову паралізованої бабусі, щоб не сильно трясло...
Тут дорогий ленд круізер, а в ньому перелякана жінка, яка ніколи сама не сиділа за кермом, з люлькою для немовля, то газує, то різко тормозить..
Тут старенька копійка, яка незрозуміло, як їде і позаду чотири людини з дітьми на руках...
Дуже багато їдуть з собаками, які захищають, як можуть своїх господарів...
Була одна машина з водієм, де на плечі сидів папуга, і зацікавлено дивився на дорогу...
Діти дивляться на людей зі зброєю махають руками та показують пальчиками серце...
Хтось підготовлений їде з ящиками картоплі, консервацією та ящиками заклеєними скотчем, а хтось має тільки рюкзачок, більше схожий на барсетку...
Але цих облич ніколи не забуду, очі «на мокрому місці» червоні обличчя від постійних сліз, і якийсь переляканий погляд... Але все це пройде, я впевнений на 100%. Україна переможе! – розповів кременчужанин Іван Балацький, що він бачив на блок-постах, через які проїжджали вимушені переселенці з Харківщини.
Близько 10 000 переселенців прийняв Кременчук. Хтось далі вирушив в сторону західної України або Польщі, а хтось прийняв рішення залишитися у Кременчуці.
Наше місто поступово оговтується та оживає після повномасштабного вторгнення росії. З першими променями весняного сонця на вулиці повернувся дитячий сміх. Маленькі харків’яни на набережній залишили слова вдячності мешканцям Кременчука, які гостинно прийняли їх. Крейдою діти написали: «Кременчук, дякуємо від Харкова», «Харків мій дім», «Україна ми переможемо!», «Україна понад усе», «Все буде Україна».
Цікаво, що весь час, поки ми спостерігали – жоден з кременчужан чи гостей міста не наступив на зображення мапи України. Всі намагалися обійти повз та не зачепити старання маленьких українців.
Ми обов’язково переможемо! Все буде Україна!
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.