Оскільки ЗСУ захопили в полон чимало російських окупантів, виникла потреба у створенні спеціального табору для їх утримання. Для цього збираються розконсервувати одну із непрацюючих колоній. Її передадуть на потреби Міністерства оборони для утримування російських військовополонених. Про це повідомила Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.
А цій заяві омбудсмена передувало рішення уряду щодо створення таборів для військовополонених та умов їх утримання. Минулого тижня Кабмін прийняв постанову №413 «Про затвердження Порядку тримання військовополонених». У ній, зокрема доручається Міністерству юстиції визначити та перепрофілювати установи виконання покарань (колонії – ред.) під табори для тримання військовополонених. Також будуть утворені дільниці для тримання військовополонених в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.
Мінюст має організувати розміщення, тримання, охорону та медичне забезпечення військовополонених, а також подати пропозиції щодо обсягу видатків з резервного фонду держбюджету для їх утримання.
МЗС доручається організувати зв’язки з іноземними державами та міжнародними організаціями стосовно тримання та повернення військовополонених.
Міністерство інфраструктури має координувати перевезення військовополонених та надання їм послуг поштового зв’язку. А Міноборони - супроводження військовополонених до таборів та дільниць.
Військовим адміністраціям доручається «сприяти наданню медичної допомоги військовополоненим відповідно до вимог Порядку, затвердженого цією постановою».
Що ж передбачає «Порядок тримання військовополонених», затверджений цією постановою Кабміну?
Нажаль, для тих, у кого руки по лікті в крові українців, умови перебування у таборах для військовополонених можуть нагадувати «курорт». Обурюватися цим можна, але варто пам’ятати, що Україна правова держава, яка дотримується вимог Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 1949 року.
Порядком встановлено, що полон - тимчасове обмеження свободи особи, яка підпадає під одну з категорій осіб, наведених у статті 4 Женевської конвенції, та яка брала участь у воєнних діях, з метою недопущення її до подальшої участі в таких діях.
Щоб краще зрозуміти, як полонених росіян захищатиме українське та міжнародне законодавство, наводимо лише окремі норми із затвердженого урядом «Порядку тримання військовополонених»:
Загальні засади тримання військовополонених
«З військовополоненими завжди поводяться гуманно, не допускаючи стосовно них насильства, репресалій, жорстокого поводження і тортур, образливого та принизливого ставлення, залякування та цікавості публіки, засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином.
Зокрема, військовополонених не можна піддавати фізичному каліченню, медичним чи науковим експериментам будь-якого характеру...
До військовополонених за будь-яких обставин ставляться з повагою до їх особи та честі. З жінками поводяться з усією повагою, зумовленою їх статтю, так само прихильно, як і з чоловіками. До офіцерів та військовополонених, які прирівняні до них, ставляться з повагою, належною їх званню та віку… Пораненим та хворим з числа військовополонених надається своєчасна медична допомога», - йдеться у Правилах.
Тобто російський солдат, який, приміром, чинив злочини в Україні і мордував мирних людей, а може й розстрілював дітей, отримає повний пакет гарантій. Так Україна демонструє всьому світу свою цивілізованість, дотримання міжнародного права та врешті-решт відмінність від Росії.
Полоненим росіянам в українських таборах дозволять носити нагороди, розпізнавальні знаки та шеврони. Постає питання - чи зможуть полоненні окупанти носити на грудях медалі «ДНР» чи «За возвращение Крыма»…?
В українських таборах дбатимуть про здоровий сон загарбників (не менше 8 годин на добу), відкриють крамниці, в яких військовополонені зможуть купувати продукти харчування, мило, цигарки та предмети першої необхідності.
Мало того, правилами передбачається влаштовування для них інтелектуальних, освітніх та оздоровчих занять, спортивних ігор та змагань, а також прогулянки на свіжому повітрі.
Правила передбачають, що Україна забезпечить військовополонених предметами першої необхідності, зокрема - одягом, головними уборами, взуттям та постільними речами.
Кожному окупанту також видаватимуть по ручному годиннику, дзеркальцю, електричній бритві, сірники, запальнички одноразового використання, електрокип’ятильники, шашки, шахи, доміно, нарди, спортивний інвентар, щітки для одягу та взуття, крем для взуття, нескляний посуд, пластмасові футляри для окулярів, мила та зубних щіток, натільні хрестики та інші предмети культу, крім саморобних.
Слідкуватиме у таборах для військовополонених і за дотриманням особистої гігієни окупантами. Їм видаватимуть: мило, зубний порошок чи пасту, зубни щітки, гребінець, крем, піну чи гель для гоління, крем після гоління, шампунь, манікюрні ножиці, і, навіть, дезодорант. Щоправда дезодорант передбачено видавати лише кульковий (сухий), не на спиртовій основі – в уряді знайшлися розумні голови, які при написанні Правил згадали про найулюбленіший напій росіян – спиртовий настій глоду («бояришник») і застеріглися.
Раз на тиждень військовополонені прийматимуть душ.
Харчування військовополонених у таборі здійснюватиметься за нормами, встановленими постановою.
Крім цього, їм надаватимуть медичну допомогу і забезпечать лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації.
Отже, чим не курорт?! Гадаю, що багато з них не мали таких умов і в себе вдома. А у своїй армії, напевно, майже ніхто не отримував такої турботи та поваги до себе.
Для рядового складу військовополонених в українських таборах передбачена обов’язкова праця.
Їх залучатимуть до виконання робіт у сільському господарстві, на промисловості (за винятком металургійної, машинобудівної та хімічної промисловості), до громадських та будівельних робіт, які не мають воєнного характеру або призначення, навантажувально-розвантажувальних робіт, робіт з торговельного підприємництва та побутового обслуговування.
Для офіцерів та генералів передбачені певні привілеї – їх залучатимуть до праці лише за їхньою згодою.
У Правилах визначено що допит військовополонених проводиться зрозумілою для них мовою, без застосування катувань та інших примусових заходів. Під час допиту кожний військовополонений зобов’язаний повідомити лише свої прізвище, ім’я та по батькові, військове звання, дату народження і особистий номер.
Ними також передбачається, що поховання військовополонених проводиться на окремих ділянках існуючих кладовищ, що розташовані поблизу табору або окремо створених ділянках місцевості, розташування яких узгоджується з місцевими органами виконавчої влади.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.