Сьогодні, 15 квітня, у Кременчуці попрощалися з розвідником, старшим солдатом Олександром Сенчиком. Військовий захищав Україну ще з початку російсько-української війни. У 2021 році Олександр пішов на військову службу за контрактом. Воїн отримав важке поранення у Мар’янці, яке наразі є одним із пекельних місць Донбасу. Чоловік переніс три операції, але на жаль після четвертої операції серце не витримало. Напередодні операції Олександр востаннє почув голос рідних.
- Олександр раніше він був десантником, а наразі служив розвідником. При захисті Мар’їнки Донецької області, коли стався артобстріл, його важко поранили. Військового доставили до лікарні у Дніпро. Там у шпиталі він переніс дуже важкі три операції, але на 4 операції, 9 квітня, Олександр помер.
Ви бачите, що тут сьогодні зібралося дуже багато його рідних, колег по роботі, друзі, приїхав його син з фронту... Отака династія - Олександр сам розвідник і син пішов по стопам батька...
Олександр - наш Герой, Герой України! Велика шана даному нашому Герою, - зазначив військовий з позивним «Художник».
Попрощатися з Олександром Сенчиком зібралися рідні, небайдужі кременчужани та представники влади. У Міському палаці культури кременчужани відали шану воїну, що захищав Україну від російського агресора. До труни військового, огорнутої жовто-синім стягом, у тузі схилилися його рідні та близькі, а біля домовини поставили багато квітів.
У Олександра було багато друзів. Сусідка Світлана згадує про нього лише найкраще, адже вони були настільки дружні, що її доньку Марію Олександр називав своєю другою донькою (у Олександра син та донька – ред.).
Під мелодію «Плине кача…» та звуки духового оркестру кременчужани на колінах віддали шану захиснику України. Панахиду за загиблим відспівали у Свято-Миколаївському соборі. Після автоколонна вирушила до Свіштовського цвинтаря, де поховали Олександра Сенчика на Алеї Героїв. У військового залишились батьки та двоє дітей.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.