Гусар прикрив собою побратимів: Кременчук попрощався з військовим десантником Михайло Дятьковим

20.05.2022, 12:27 Переглядів: 6 217

Військового поховали на Алеї Героїв на Свіштовському цвинтарі

Сьогодні, 20 травня, у Кременчуці попрощалися з 32-річним військовим Михайлом Андрійовичем Дятьковим, який загинув 8 травня на Донеччині.

Загинув воїн Михайло Дятьков з Кременчука

Сержант Михайло Дятьков народився 6 червня 1989 року. Навчався у залізничному технікумі й деякий час працював у «Джосі». Михайло Дятьков був командиром бойової машини, сержант військової служби був призваний на військову службу під час мобілізації 25 серпня 2021 року.

- Михайло з 2014 року воював по захисту нашої батьківщини. У 2021 році підписав контракт з 25 десантно-штурмовою бригадою й був направлений на захист батьківщини до Донецької області. За посадою він був командир відділення, командир бойової машини. Але 8 травня у Донецькій області. Він собою прикрив побратимів під час потужного артилерійського снаряду, іІ всі уламки, вся хвиля яка піднялася після вибуху – дісталася Михайлу. Другий хлопець, який стояв за ним – він у тяжкому стані знаходиться у реанімації шпиталю Дніпра.

У Михайла було досить потужний позивний. І по цьому позивному ми знайшли його. Гусар – так його звали у 95 десантній бригаді та у 25 бригаді. У нього на броніку було написано, що Гусар, - розповів військовий з позивним Художник.

Друзі та однокласники згадують Михайла як веселого та завзятого хлопця.

- Важко підібрати слова. Він завжди був з посмішкою на обличчі. Знаю, що він з 2014 року брав участь в антитерористичній операції під Слов’янськом. Людина була з великої літери. Шкода, що війна забирає найкращих, - розповів однокласник Олександр.

Олексій дізнався про смерть однокласника у новинах з телеграму. Хлопець не вагаючись приїхав з Харкова, щоб попрощатися з Михайлом.

- Почитав у телеграмі. Я спочатку не повірив. Думаю, може спів падіння. На душі якось стало… а потім коли сюди приїхав до мами, переглядав шкільні альбоми. Ми разом з ним ходили у дитячий садочок. Ми з ним буквально жили у сусідніх будинках на Першотравневій.

Колега по роботі Владислав додав, що Михайла не вистачатиме.

- Він завжди був позитивним, підіймав настрій. Завжди підходив з посмішкою та дарував радість оточуючим. Тепер буде на одну хорошу людину менше.

- Ми жили з ним в одному дворі. Був радісним хлопчиком. Знали, що він на війні. Завжди його зустрічали, коли він приїжджав. Завжди дзвонили, - сказав товариш Артур. – Ми сьогодні з дворовими друзями, я з Полтави приїхав, щоб попрощатися з Мішею, добрим другом. Світла пам'ять.

Попрощатися до Міського палацу культури прийшли рідні, побратими, представники влади та небайдужі кременчужани.

Утворивши коридор, кременчужани схилилися на одне коліно, щоб віддати шану Герою. Колона з автомобілів вирушила до Свято-Миколаївського собору, де відбулася панахида. Поховали Михайла Дятькова на Свіштовському кладовищі на Алеї Героїв.

Фото: Артем Коваленко

Автор: Альона Душенко Фото: Артем Коваленко

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.