«Ми можемо перемагати, навіть коли в країні війна»: легкоатлетка з Кременчука Ольга Ляхова

Кременчуцька легкоатлетка Ольга Ляхова поділилася враженнями з виданням Kamp-sport від першого офіційного старту після повернення з декрету. На турнірі в італійському Савоні наша бігунка на дистанції 800 м здобула перемогу. 

- Поділіться своїми емоціями від дебютного старту після повернення з декрету?

- Щаслива, що змогла гідно виступити на змаганнях після тривалої паузи. Хотіла, щоб люди бачили, що Україна сильна держава, і що ми можемо перемагати, навіть коли в Україні війна.

Після народження доньки тренувалася протягом 10 місяців. Прагнула вийти з декрету яскраво. Хотіла продемонструвати, що народжувати під час спортивної кар’єри можна. І швидко відновитися і навіть стати ще сильнішою, також можна. Ольга Саладуха яскравий тому приклад. Проте, немає нічого більш цінного у житті ніж сім’я.

Насправді хотілося виконати норматив на чемпіонат світу і Європи, але це залишимо на наступні змагання. Для першого старту – це дуже хороший результат.

- Ви самі сподівалися, що зможете виграти змагання в Савоні, до того ж з рекордним часом?

- Дуже цього хотіла, і знала що можу. Розуміла, що жодні тренування не можуть замінити офіційні старти. Безумовно, нервувалася перед забігом, але зробила все щоб перемогти. Задоволена своїм виступом.

- Перемогу ви присвятили Україні. Можна сказати, що це один із найбільш емоційних моментів у вашій кар’єрі?

- Мені дуже хочеться, щоб ця маленька перемога мотивувала для великої перемоги, адже українці незламні. Ми зробимо все задля свободи.

Звісно, це дуже емоційний момент для мене. Зараз хочеться бігти ще швидше. Прагну і надалі підіймати прапор України в різних куточках світу.

- Наскільки складною для вас була підготовка до змагання? Напевно, вже встигли скучити за офіційними стартами?

- Це був не легкий процес. Перші 2 місяці після пологів взагалі не бігала. Потім поступово набирала оберти. На початку було дуже складно пов’язувати тренувальний процес з режимом дня новонародженої дитини. Вона вночі хоче їсти, а я спати. Проте, поступово звикла до цього, і вже на автоматі годувала її навіть не прокидаючись. Також дуже допомагає моя мама, чоловік і мій молодший брат. Якби не вони, то насправді було б дуже складно пов’язувати професіональний спорт і материнство.

Дуже скучила за змаганнями, адреналіном, за магічною атмосферою на стадіоні. Хоча, коли виходила на старт, то здавалося , що цієї паузи у виступах у мене не було.

- Які у вас плани на майбутнє? Які цілі ставите перед собою?

- Головна мета – виконати норматив на Чемпіонат Світу і Європи. Для цього в мене заплановані два змагання. Третього червня виступатиму в Польщі, а шостого в Нідерландах. Можливо, потім буде ще якийсь старт. Після цього прагну гідно представити Україну на Чемпіонаті Світу і Європи.

- Що можете побажати українцям, які мужньо протистоять російській агресії?

- Бажаю усім українцям сили і терпіння. Ми обов’язково переможемо, адже за нами правда! І майже увесь світ нам допомагає.

Я взагалі не розумію, за що воюють росіяни?! Тому що, так сказав їх диктатор? А не тому що вони цього хочуть… Вірю, що здоровий глузд переможе і ця війна якнайшвидше закінчиться.