З початком повномасштабної російсько-української війни частина футболістів «Кременя» виїхала за кордон, проте команду поповнили вимушені переселенці з північних та східних регіонів України.
Тренер МФК «Кремінь» 2006 року народження Олександр Зозуля розповів, що зараз основна задача вберегти юних футболістів. Юні футболісти грають спаринги між собою, зустрічаються з юнацькою командою «Гірник-Спорт», а також долучають до основної команди «Кременя».
- Наші хлорці набираються досвіду, грають між собою та мали можливість долучитися до основної команди «Кремінь» де Дмитро Покась зіграв у другому таймі проти друголігової СК «Полтава».
У мене половина команди виїхала до Польщі. Ті, які були кістяком команди. Зараз важливо дивитися не на фізичний стан футболістів, а вберегти тих хлопців, які навчаються. Звернути увагу на їх майстерність, ігрові якості та характер.
Щоб виростити футболіста необхідно мінімум 10 років, а «зарубати» хлопця можна за секунду, сказав, що він фізично не готовий. Це найважче.
Спілкуємося зі старшим тренером «Кременя» Романом Локтіоновим. Він однодумець в цьому питанні. Ми вже кількох хлопців долучали до основної команди, і на ігри, і на тренування. Звертають на себе хлопці увагу.
Зараз головне тримати хлопців у тренувальному тонусі й по можливості в ігровому тонусі. Дуже важливо зберегти гравців. Якщо наприкінці року у Вінниці обігрували суперників, добре виглядали й думали, що наробимо шороху, то зараз відновлюємо форму практично з нуля.
Тренер «Кременя» 2006 Олександр Зозуля розповів, що тримає зв'язок з і своїми вихованцями, які виїхали за кордон. Частина футболістів виїхала до Польщі, хтось до Словаччини.
Тримаю зв'язок з гравцями, які виїхали за кордон. Три наші гравці в академії у Познані, один в хорошій академії у Лодзі, один у Кракові, ще один у Словаччині. Всі задоволені. Тренери задоволені, говорять, що супер й жартуємо, що не «дрова готуємо». На наших хлопців звертають увагу за кордоном.
Хлопці, які тренуються у Познані розповідають, що тренуватися добре, хороша інфраструктура, але атмосфера вдома краща.
Що стосується загальної програми, то Європа нічим не здивує. Ми також проходили стажування і з європейськими і з бразильськими тренерами.
Все залежить від умов. Там коли приїжджаєш, то дітей одягають, взувають, беруть участь у європейських турнірах.
Ми колись з 1992 роком, де грав Андрій Бацула, поїхали за кордон. Їм було по 16 років. То першу гру зіграли з іспанською «Осасуною». Я став і думаю – екзамен. Нічого страшного, грали красиво, здорово, тоді зіграли 0:0. «Аустрію» тоді обіграли, зіграли з хорошою польською командою, також нічия 0:0. Це все академії вищої ліги. З іменитими командами ми також щось можемо. Ми це ще тоді розуміли.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.