Кого і коли можуть мобілізувати в Україні, а хто не підлягає призову

Видання «Українська правда» детально пояснила аспекти загальної мобілізації, яка діє в Україні від початку повномасштабного вторгнення рф.

Вона проходить у 4 етапи:

• Перша хвиля – призивають оперативних резервістів, колишніх військовослужбовців та ветеранів АТО та ООС.
• Друга хвиля – призивають резервістів, які не потрапили до першої хвилі мобілізації, та військовослужбовців, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом.
• Третя хвиля – офіцери запасу та військовозобов'язані, які закінчили військові кафедри університетів.
• Четверта хвиля – усі громадяни віком від 18 до 60 років, які підлягають мобілізації (не мають обмежень за віком, станом здоров'я тощо).

15 березня розпочалася друга хвиля мобілізації – призов резервістів, які не потрапили до першої хвилі, та військових, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом. 23 травня Рада продовжила термін загальної мобілізації ще на 3 місяці. Однак це ще не означає перехід до третьої хвилі.

Однак «хвилі» мобілізації – це умовний поділ, який позначає, які категорії людей перебувають у пріоритеті на призов. Наразі пріоритет надається резервістам другої черги і людям з бойовим досвідом, та це не означає, що мобілізують лише їх.

Тобто мобілізувати можуть усіх військовозобов’язаних, але пріоритет надається людям з бойовим досвідом. Водночас людина може долучитись до оборони держави добровільно. Жінки, які перебувають на обліку за відповідними військово-обліковими спеціальностями, також можуть бути мобілізовані.

Зокрема, йдеться про медичні, підводно-технічні спеціальності, спеціальності зв’язку, обчислювальної техніки, радіоелектроніки, оптичних і звукометричних засобів вимірювання та метеорології, картографії, топогеодезії, фотограмметрії, геоінформаційних технологій і систем, аерофотослужби, кінорадіомеханіки, поліграфії, бойових машин і бронетранспортерів, харчової промисловості, фінансово-економічної діяльності тощо.

Які можуть бути повістки?

У будь-якій повістці мають бути вказані:

• ваші ПІБ, рік народження та адреса; 
• місце роботи;
• вид повістки (уточнення облікових даних, проходження медкомісії, прибуття до територіального центру комплектування та соціальної
• підтримки (раніше – військкомат), призов на військову службу); 
• дата, час та адреса – коли й куди необхідно з’явитися; 
• уточнення щодо необхідних документів; 
• назва органу, печатка, підпис, прізвище, ім’я та по батькові керівника ТЦКСП. 

Якщо ви отримали повістку, то це не означає, що вас відправлять у зону бойових дій.  Варто розрізняти різні повістки – їхні типи мають бути вказані.

Повістка для уточнення даних

Ці повістки вручають для уточнення та оновлення інформації про склад сім’ї, стан здоров’я військовозобов’язаних, місце роботи тощо. Найчастіше люди не оновлюють інформацію про інвалідність, чи якщо хтось із близьких зник або загинув в АТО. Тому є така повістка для уточнення інформації.

Повістка на проходження військово-лікарської комісії

Ця повістка за підписом військового комісара зобов'язує пройти медичне обстеження. До повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов'язаного.

Після медкомісії у цій картці буде вказаний висновок військово-лікарської комісії про придатність, непридатність чи обмежену придатність до військової служби. 

Повістка-призов на строкову службу

Ця повістка передбачає призов на строкову службу в армії.  Неявка без поважних причин означає ухилення і передбачає кримінальну відповідальність за ст. 335 Кримінального кодексу.

Утім, цьогоріч такі повістки не видають, адже весняний призов на строкову військову службу до ЗСУ та інших військових формувань НЕ проводиться через загальну мобілізацію.

Мобілізаційне розпорядження

Ця повістка вручається військовозобов’язаному після проходження медкомісії, якщо його визнали придатним до служби. Такий припис зобов’язує з’явитися на призовний збірний пункт протягом 24 годин після оголошення мобілізації (загальної або часткової).  

Де і як вам можуть вручити повістку?

Повістка має бути заповнена і підписана начальником центру комплектування, а от вручити її можуть: 

• співробітники територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 
• представники органів місцевого самоврядування;
• керівники підприємств чи організацій, роботодавці; 
• керівники навчальних закладів; 
• поліціянти тощо. 

Щодо місця отримання повісток законодавчих вимог немає. Повістки можуть видавати у громадських закладах, на робочих місцях, на блокпостах, у будинках тощо. Однак повістка обов’язково має бути вручена особисто і підписана тим, хто її отримує.

Якщо людина відмовляється підписувати повістку, то відповідальна особа має скласти акт про відмову від отримання повістки і направити його до військкомату.

В умовах війни військкомат також може звернутися до військовозобов’язаних по телефону – і вони мають прийти до ТЦКСП у вказаний час. Але вас не мають право доставляти до центру силою. Якщо вас намагаються затримати або відвезти кудись примусово, варто викликати поліцію, навіть якщо представників ТЦКСП уже супроводжують правоохоронці. Поліція зафіксує ваш виклик і за необхідності можна буде оскаржувати дії військкомату.

Чи може ТрО виписувати повістки на блокпостах?

Гіпотетично, військові ТрО мають право вручати повістки, зокрема на блокпостах. Повістка має бути заповнена і підписана начальником центру комплектування і соціальної підтримки. Документ можуть передати поліції, військовим, роботодавцю тощо, а вони вже вручать її вам. 

Однак якщо у представника ТрО чи іншої особи є пусті бланки з підписом начальника військкомату та печаткою, і він просто заповнює їх сам – це порушення.

Що робити, якщо ви отримали повістку на блокпості? 

Якщо вам виписали повістку на блокпості та ви за неї розписалися, обов’язково потрібно прийти до військкомату (ТЦКСП).

Повістку також можна оскаржувати, якщо для цього є підстави. Звертатися зі скаргою можна у свій військкомат, Міністерство оборони або Національну поліцію.

Однак якщо повістку все-таки вручили, це вже є підтверджений юридичний факт. Тому, поки йде судове оскарження цього юридичного факту, людину можуть притягнути до відповідальності.

Якщо людину викликали, але вона не прийшла (навіть якщо триває процес оскарження), місцеві ТЦКСП можуть трактувати це як ухилення від мобілізації, що тягне за собою кримінальну відповідальність.

За ухилення від військової служби при мобілізації в умовах війни передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 5 років, наголошує Асоціація правників України.

У крайньому разі ви можете відмовитися від повістки у присутності свідків, зокрема, якщо вона заповнена з численними помилками. Складений акт про відмову від отримання повістки передадуть до центру комплектування, а також можуть направити до поліції. Якщо підстав для відмови не виявлять, це також можуть трактувати як ухилення від мобілізації на військову службу. 

Що робити, якщо повістку дали людині з «білим квитком»?

Військовий квиток – це документ, у якому зазначається придатність або непридатність людини до служби за висновками військово-лікарської комісії.

За результатами військово-лікарської комісії особу можуть визнати:

• придатною;
• обмежено придатною до військової служби;
• непридатною до військової служби у мирний час, але обмежено придатною у воєнний час (така людина підлягає мобілізації під час війни);
• непридатною до військової служби – це означає, що людина взагалі ніколи не може бути мобілізована, тому її виключають з військового обліку. 

«Білим» зазвичай називають військовий квиток, у якому людину визначають непридатною або обмежено придатною (зокрема у воєнний час) до служби. Навіть ті, хто непридатний до служби, мають показати відповідне посвідчення про те, що вони виключені з військового обліку. Якщо у вас є ці документи на місці, варто відразу показати їх під час вручення повістки. Якщо документів немає і ви не підлягаєте мобілізації, ви маєте прийти у центр комплектування та пред’явити відповідні документи. 

Також усі чоловіки-переселенці призовного віку зобов’язані стати на військовий облік у центр комплектування протягом 7 днів після зміни місця проживання, не чекаючи на повістку. Потім усі призовники, військовозобов’язані та резервісти мають знятися із зазначеного обліку не раніше ніж за 3 дні до від’їзду.

Чи можуть мобілізувати обмежено придатних?

У «білому квитку» також може бути вказана обмежена придатність людини до служби. Якщо ви непридатні до військової служби в мирний час, але обмежено придатні у воєнний час, вас можуть мобілізувати. Так само ви можете долучитися до оборони за власним бажанням.

Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, можуть служити:

• у штабах;
• у підрозділах забезпечення;
• військових комісаріатах, установах, організаціях;
• навчальних закладах тощо.

Водночас обмежено придатні військовозобов’язані можуть навіть виконувати завдання на передовій, якщо їм дозволяє стан здоров’я.

Хто НЕ підлягає мобілізації?

Перша група

Заброньовані на період мобілізації органами державної влади, державними чи приватними установами, підприємствами тощо.

Бронь – це відстрочка призову на вимогу органів влади чи інших установ для людей, які забезпечують критичні потреби держави та громадян. Людина може бути заброньована не більше ніж на 6 місяців, але така опція доступна не для всіх.

11 березня Головнокомандувач ЗСУ заборонив бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності.

Друга група

Особи з інвалідністю або ті, кого медкомісія визнала тимчасово непридатним до військової служби за станом здоров’я (до 2 місяців з необхідністю проходження повторної комісії). Водночас сюди не входять люди, обмежено придатні до служби.

У воєнний час, під час мобілізації, на особливий період відстрочка від призову за станом здоров'я надається військовозобов'язаному на строк до 2 місяців. За медичними показаннями вона також продовжується на строк до 2 місяців вдруге і втретє. 

Після закінчення відстрочки військовозобов'язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби взагалі.

Третя група

Чоловіки і жінки, які:

• виховують дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;
• утримують дитину з інвалідністю (з видами порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження); 
• виховують повнолітню (до 23 років) дитину з інвалідністю I чи II групи;
• утримують трьох і більше дітей до 18 років.

За словами юриста Андрія Новака, у людей з цієї групи бувають проблеми з тим, щоб довести факт утримання дітей:

Четверта група

Чоловіки і жінки, які одні виховують дитину/дітей віком до 18 років (також можуть бути призвані лише за згодою і за місцем проживання).

Якщо таких документів немає, можна отримати довідку від Служби у справах дітей. Служба у справах дітей може оглянути помешкання, опитати сусідів тощо. Потім вона складає відповідний акт і видає довідку. Це працює, але це досить тривала процедура.

П’ята група:

• жінки та чоловіки, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю I чи II групи;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги тощо.

Шоста група:

• чоловіки і жінки, які є опікунами, усиновителями, прийомними батьками, піклувальниками, батьками-вихователями і утримують неповнолітніх дітей-сиріт та дітей, які були позбавлені батьківського піклування;
• люди, які займаються постійним доглядом за тими, хто потребує піклування (якщо інші не можуть взяти на себе цей обов’язок).

Сьома група:

• жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину і чоловіка (дружину), що проходить військову службу;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції (АТО/ООС) з 2014 року.

Восьма група:

• народні депутати, депутати Верховної Ради АР Крим; 
• працівники таких установ: військового управління, військових частин, установ, підприємств та організацій; ЗСУ; Міністерства оборони України; СБУ; Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України; Національної гвардії України; Служби зовнішньої розвідки України; Нацполіції; Державної прикордонної служби України; Нацгвардії України; Національного антикорупційного бюро України; податкової міліції; Управління державної охорони України; Державного бюро розслідувань; Державної виконавчої служби України.

Дев’ята група:

• студенти, які здобувають фахову передвищу та вищу освіту, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами;
• наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь;
• педагоги закладів загальної середньої освіти, якщо вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.