Полтава позбавиться меморіальної дошки фельдмаршалу Російської імперії Івану Паскевичу

Полтава позбавиться меморіальної дошки фельдмаршалу Російської імперії, князю Івану Паскевичу*. Про це повідомляє Полтавський офіс УІНП.

3-го червня у Полтаві відбулося засідання комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій. Учасники комісії підтримали звернення регіонального представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара щодо демонтажу меморіальної дошки Іванові Паскевичу.

Її встановили в часи проросійського режиму Януковича неподалік Спаської церкви та пам’ятника московському царю і кату України Петру I 17 травня 2012 року російською громадою Полтави за підтримки Полтавського міського голови Олександра Мамая й облдержадміністрації. Вибір регіоналів як прокремлівської структури тоді впав на фельдмаршала Російської імперії, князя Івана Паскевича.

Меморіальна дошка російському військовому діячеві у Полтаві багатьма сприймалася як спроба посварити польський і український народи та як наруга над пам’яттю полеглих воїнів російсько-української війни за незалежність та жертв сучасних російських катів - мирних мешканців Бучі, Бородянки, Маріуполя, сіл і міст Донбасу, Київщини, Чернігівщини, Харківщини, Херсонщини. 

Він нагадав, що у 2012 році владні проросійські сили спробували створити у Полтаві ледь не культ російського військового діяча Паскевича. Окрім помпезного відкриття меморіальної дошки, ще й назвали вулицю. Також наказали тодішньому гендиректору ОДТРК «Лтава» Миколі Ляпаненку створити документальний фільм. У Полтавському технічному університеті влаштували псевдонаукову конференцію, яка викликала подив учених. Щоб потрапити в приміщення технічного університету, треба було пройти три перевірки. Туди пускали тільки за іменними запрошеннями. Вільний обмін думками не передбачався.

*Іван Паскевич – царський сатрап, душитель угорської свободи, народів Кавказу і права рука жандарма Європи, російського імператора Ніколая Першого. Судив членів Кирило-Мефодіївського братства, придушував селянські повстання.

А ще малорос з Полтави є катом польського народу. Кандидат історичних наук Володимир Володько у статті «Іван Паскевич-полковедь на службі жандарма Європи» розповідає наступне.

1830 рік. Польща в складі Російської імперії. У Варшаві починається антиросійське народне повстання. Паскевич терміново виїжджає до Польщі як головнокомандуючий. З кривавими боями російські імперські війська пробиваються до міського валу та облаштовують там артилерійські батареї, щоб обстрілювати стару красиву Варшаву.

Радісну звістку про падіння Варшави везе до Петербургу князь Суворов, онук славнозвісного генералісимуса, який 37 років тому підніс покорену Варшаву імператриці Катерині ІІ.

Далі російські бузувіри поляків топили в крові. Поляки називають цей час «ніччю Паскевича»:

• їхню автономію цілком скасовують;
• конфіскувавши майно у повстанців, послаблюють владу шляхти, змушуючи її перевести свої відносини із селянами на договірну основу;
• сейм розпускають, територію ділять на губернії, запроваджують надзвичайний стан, а фінансові розрахунки переводять на рублі;
• у Варшаві Паскевич зводить цитадель – символ російського панування – і закриває місцевий університет – оплот «вільнодумства».