Чому для ЗСУ важлива не стільки кількість HIMARS, як регулярність підвозу ракет до цих систем

Наше військо навряд чи влаштує ситуація, коли є одразу декілька десятків пускових установок HIMARS, але нема достатньо ракет для регулярної «утилізації» рашистів.

Перша партія з чотирьох реактивних систем залпового вогню HIMARS вже перебуває в Україні і ЗСУ застосовують їх у боях. У Міністерстві обороні США запевнили, що додаткову партію HIMARS у складі 4 пускових установок доставлять в Україну до середини липня.

Варто зазначити, що США, Велика Британія та Німеччина заявили про готовність передати Збройним Силам України разом до 20 MLRS типу M142 HIMARS та M270.

Втім, можемо зустріти оцінки деяких «експертів», що такої кількості систем для потреб України – вкрай мало, і що для перелому на фронті потрібно мінімум 60 таких систем.

Що не все так просто можемо зрозуміти із пояснень колишніх військових армії США, суть яких можна викласти у двох тезах.

Перша – для ЗСУ має значення не стільки кількість поставлених HIMARS чи M270, а регулярність підвозу ракет до цих пускових систем (які доведеться в постійному режимі возити аж із території США).

Друга – якщо в ЗСУ буде одразу декілька десятків систем типу MLRS, але не буде достатньо ракет для стрільби по окупантам, наше військо така ситуація навряд чи влаштує.

Декілька цифр для розуміння цих тез. Один блок в 6 ракет для систем типу M142 HIMARS або ж M270 важить аж 2,5 тонни, але цього достатньо лише для декількох секунд стрільби!

Щоб вести стрільбу бодай протягом години (з поправкою, що на перезарядку потрібно мінімум 5 хв) – потрібно до півсотні ракет масою до 20 тонн. Один важкий військово-транспортний літак типу С-5 може взяти 140 тонн вантажу, або понад 250 ракет, але цього достатньо лише для 10-12 годин стрільби із M142 чи M270.

Як ми уже мабуть зрозуміли, ракета для HIMARS чи M270 важить півтонни, вручну її перезарядити неможливо, тому потрібні спеціалізовані транспортно-заряджальні машини типу HEMMT. І ці ТЗМ також треба доставляти із території США.

Військові США недарма називають HIMARS «найскладнішим типом озброєнням в армії США у всьому, що стосується логістики». І головне - в армії США нема достатнього досвіду перекидання систем класу MLRS та ракет до них в «індустріальних кількостях» на таку величезну відстань.

Варто зазначити, що США уже мають напрацьовану схему доставки озброєнь для України літаками, які сідають у польському Жешуві. Повітряний транспорт дозволяє доставляти MLRS та ракети до них регулярно, але не в настільки великих кількостях, якби нам хотілось. А ще треба ці ракети доставити до районів бойового застосування HIMARS.

Возити у «товарних кількостях» M142 чи M270 та ракети до них США можуть морським транспортом. Але тут шлях займатиме мінімум 2-3 тижні, відповідно – доставку нових ракет для поповнення боєзапасу також доведеться чекати мінімум 2-3 тижні. Чи є в України стільки часу на очікування – питання залишимо відкритим.

За матеріалами DEFENSE EXPRESS