З Кременчука до Джаспера: історія еміграції Каріни до Канади

Каріна виїхала до Канади з Кременчука. Каже, пропозицію емігрувати отримала від батьків. Дізналася більше про програму CUAET, погодилася. Заявку Каріна подала 4-5 квітня, і вже наступного дня отримала запрошення здати біометрію. Здала її 23 квітня у Варшаві, а візу отримала через півтора тижня.Про це розповіла Каріна виданню Евакуація.city.

15 травня Каріна вилетіла до Канади. Чому саме сюди? Далі пряма мова:

Стосовно житла й роботи Каріна каже, що їй дуже пощастило: 

- Я вважаю, що витягнула якусь лотерею! Як тільки подалася на програму, розуміла, що візу отримаю без проблем, тому відразу почала шукати, куди точно буду їхати й чим займатися. Написала англійською мовою допис у кілька канадських груп, де сидять і наші, і місцеві, які допомагають українцям. Я просила не житло, а роботу. Мене підтримали дуже багато людей, канадці почали запрошувати в різні місця. 

Зі мною сконтактувала волонтерка, яка похвалила мій досвід роботи і сказала, що знайшла для мене сім’ю. Відбувся відеодзвінок із сім’єю – справжній match! Вони дали роботу у своїй компанії, зараз я здаю авто в оренду. Живу в окремій кімнаті з власною ванною. Кажуть: живи, скільки захочеш! У нас чудові стосунки. Вони розповідали, що так хотіли допомогти, що почали скидати гроші на ЗСУ, орендувати для наших квартири на airbnb, налагоджувати допомогу переселенцям.

А волонтерка, яка допомогла, у Джаспері й околицях влаштувала вже понад 150 українців, знайшла їм і житло, і роботу. Жартуємо, що будемо прагнути, аби на її честь назвали якусь вулицю в Україні. 

Тут можна орендувати житло. Ціни в моєму містечку на однокімнатну квартиру сягають 900-1000 канадських доларів (700-770 доларів США станом на 23.06.22 за курсом НБУ). Але це тому, що дуже туристична локація: тут буває до 1,5 мільйона туристів на рік при тому, що постійне населення – 4 000 мешканців. Не раджу їхати у Ванкувер чи Торонто: по-перше, там немає такого сильного комьюніті, яке допомагає українцям. По-друге, там набагато дорожче житло".

Стосовно місцевих цін Каріна каже, що головне не переводити валюту в гривні. 

Каріна мешкає в Канаді майже два місяці, тож встигла дізнатися більше про соціальну підтримку українським переселенцям.

- Десь наприкінці травня оголосили, що Канада вводить фінансову допомогу для українців. Це одноразова виплата в розмірі 3000 канадських доларів на дорослого, й 1500 – на дитину. Це круто, бо може покрити витрати на оренду десь на 2 місяці. Гарна підтримка, якщо треба купити меблі, наприклад. Аби отримати виплату, треба заповнити анкету і ввести дані свого канадського банку."

Каріна дуже захоплено розповідає про перші враження в Канаді, але й ділиться першими викликами, з якими довелося зустрітися:

Адаптація відбувається не дуже легко. Є акліматизація: тут холодно. 22 червня я одягала теплий светр і куртку, щоби вийти на вулицю. 

Треба готуватися, що тут є канадська бюрократія. Правда, не такий страшний вовк, як його малюють. Так, процеси можуть відбуватися довго, але система дуже спрощена, не треба мати мільйони довідок. Банки відкривають рахунки українцям взагалі без питань. Мені ще й додатково дали 250 канадських доларів (так дають усім, хто приїжджає до провінції). 

Те, що роблять для нас місцеві, нівелює всі мінуси взагалі в нуль. Я для себе цих мінусів взагалі не бачу, але їх помічають мої знайомі настільки, що не збираються тут залишатися. Кожному своє. 

Канадці роблять неймовірні речі: минулого тижня підняли наш прапор над мерією, мер зачитав ухвалену резолюцію, яка визнає новоприбулих українців повноправними членами суспільства й комьюніті. Мені кажуть: "Ми знаємо, що ви зараз захищаєте увесь світ. І це – найменше, що ми можемо зробити". Нам дуже допомагають, нас підтримують і в нас вірять".