Вепр з Кременчука загинув, як справжній воїн, на полі бою з гранатою у руці

Сьогодні, 16 липня, Кременчук попрощався з 47-річним старшим сержантом, росіянином за національністю, але українцем за покликом серця Олександром Володимировичем Вепринським. Військовий загинув 7 липня при обороні Харківщини.

Олександр Вепринський народився 7 грудня 1974 року у Саратові російської федерації. Дитячі роки пройшли у Німеччині, оскільки батько Олександра був військовим. Тривалий час проживав на західній Україні та Кременчуці, працював на СТО.

Олександр справжній воїн з бойовим досвідом. Його довго не хотіли мобілізувати через стан здоров’я, проте він добився свого й 12 березня повернувся до лав Збройних Сил України.

- Олександр служив в АТО, отримав важке поранення та контузію. Коли 24 лютого почалися масштабні дії зі сторони рф, то він одразу вступив до лав ЗСУ. Був заступником командира взводу. Принциповим та вимогливим командиром, так про нього відгукуються підлеглі та командири. Він був професіоналом своєї справи.

У Харківській області Олександр загинув як воїн. Він зі своїм підрозділом зустрів ворожий наступ і загинув на полі бою з гранатою у руці. Цим Олександр врятував своїх побратимів, дав своєму підрозділу відступити. Олександр та ще один його товариш залишилися на полі бою.

На прощанні зараз немає нікого з його підрозділу, адже вони виконують бойове завдання у Харківській області.

Проводжаємо Олександра, з позивним Вепр, з усіма військовими почестями, через все місто до Свіштовського цвинтаря до Алеї Героїв, - розповів військовий з позивним Художник.

Олександра Вепринського нагороджено безліччю нагород та відзнак. Зараз його також представили до державної нагороди.

В Олександра залишилася мама та рідний брат.

Після прощання з військовим у Міському палаці культури, поховали Олександра Вепринського на Свіштовському цвинтарі на Алеї Героїв.