Волонтери з Польщі: «Був у Бучі та Бородянці, думав, що бачив наймоторошніші справи рашистів, поки не приїхав до Кременчука»

«Кременчуцький ТелеграфЪ» завітав на видачу гуманітарної допомоги вимушеним переселенцям від ініціативної групи «Ми поряд». У черзі на нас чекали близько сотні жінок, які тримають за руку або колихають у візочках дітей. Люди стояли у черзі за гуманітарною допомогою, яку видає благодійна організація «Ми поряд». Присутнім роздавали набори з продуктами харчування, одяг, дитяче харчування, засоби особистої гігієни. Для діток видають іграшки, українські книжки та шоколадки.

На переший погляд - жива черга за отриманням гуманітарної допомоги. Проте тут діє своя система та списки, за якими видають допомогу. Усі, хто потребує підтримки, можуть дізнатися час видачі та залишити заявку у телеграм-групі «Ми поряд». Цього разу люди для отримання сотні наборів заповнили заявку аж за 15 хвилин. Також для ефективної та швидкої видачі допомоги у центрі розділили окремо видачу продуктових наборів та засобів гігієни.

Допомогу у центрі не лише видають, а й приймають

Організація «Ми поряд» була створена за ініціативи боксера та волонтера Сергія Радченка на початку пандемії коронавірусу. Вони організовували благодійні тренування, різноманітні акції, облаштували дитячо-спортивний майданчик й зараз переформатувалася в умовах повномасштабної війни з росією. За словами Сергія Радченка вони не обирали якусь одну соціальну категорію, а допомагають усім соціально незахищеним верствам населення.

Допомагає кременчуцькому боксеру та волонтеру Сергію Радченку команда однодумців, як в Кременчуці та Україні, так із Польщі.

Якщо раніше допомогу видавали через живу чергу, то зараз реєструються через гугл-форму. У соцмережах волонтери ініціативної групи «Ми поряд» інформують про те, коли видають допомогу, для якої групи, що саме видають та у який час.

Допомогу у центрі не лише видають, а й приймають.

Алла з Харкова завітала з сином на руках та пакетами підгузків. Жінка на останніх місяцях вагітності зустріла повномасштабний наступ російських військ у Харкові. Вона забрала двох дітей, сіла в автомобіль й поїхала «куди очі бачать».

Крім продуктових наборів поляки частково перекрили фінансове питання із орендою приміщення у тенісному клубі «Прем'єр», де розташований боксерський клуб Rocky Boxing Club. Для дітей також передали боксерські рукавички. Адже завдяки спорту малеча має можливість психологічно адаптуватися до ситуації, що навколо.

Також поляки передали матраци для вимушених переселенців. Частину допомоги принесли до тенісного клубу «Прем'єр», де свій прихисток знайшли за весь час близько сотні людей, які тікали від обстрілів.

У перші дні великої війни небайдужі кременчужани приносили до тенісного клубу подушки, одяг, продукти харчування та піддони, які використовують як ліжка. Переселенців було настільки багато, що частину людей поселили у коридорі, частину у великому залі.

Для більш комфортного життя польські друзі передали переселенцям матраци.

 

«Якщо ти маєш дві цукерки - одну віддай другу»

Сергій Радченко зізнався, що волонтерство у нього йде від серця, адже батько навчив ділитися з тими, хто цього потребує.

Зауважимо, що Сергій Радченко допомагає не лише цивільному населенню, а й українським воїнам. Так з останніх поїздок з Польщі військовим передали матраци, щоб була можливість перепочити. Також доставляють речі, про які не сильно афішують в цілях безпеки. 

«Це наша війна»: волонтер з Польщі Лукаш Бжанковський

Допомогу надали благодійні фонди TPU - Towarzystwo Przyjaciol Ukrainy, «Tczew dla Ukrainy», так і не байдужі поляки. Завдяки кременчужанці Ользі Ганжі, яка познайомила поляків з кременчуцьким боксером, вдалося налагодити співпрацю. Поляки та кременчужин стали не лише надійними партнерами, а й друзями.

Спочатку поляки надіслали 2,5 тонни допомоги, далі Сергій приїхав до Польщі де не лише провів бій за правилами ММА з Артуром Шпількою, а й привіз допомогу. Через деякий час друзі з Польщі привезли ще дві машини допомоги. Цей процес безперервний. Поки ви читаєте цей текст - десь на шляху з Польщі до нашого міста прямує автомобіль, який везе продукти харчування переселенцям і незахищеним верствам населення. Й за кілька днів хтось з малечі ласуватиме польською шоколадкою, в той час поки мама варитиме рисову кашу, на яку зібрали наші друзі з Європи.

Продуктові набори достатньо великі й важать 6,5 кг. Туди входить: тушонка, рис, макарони, варення, горошок, пластівці, сіль, чай/кава, цукерки.

Поляки й самі долучилися до видачі продуктових продуктів. Кошти на закупку продуктових наборів для Тчева надав Віттен, містечко у Німеччині.

Лукаш Бжанковський волонтер та представник фундації «Тчев для України». Чоловік розповів, що він працює в логістиці: придбати продукти харчування, розфасувати у продуктові набори та привезти допомогу до України.

- Наші друзі з Німеччини надіслали кошти, а ми за них купили продукти харчування й укомплектували продуктові набори. Нам розповіли, що треба купити у Польщі.

Тут (організація «Ми поряд» - ред.) хороші партнери для надання допомоги людям. Кожному з нас необхідно зробити кроки: одна організація робить крок, потім інша організація робить крок і таким чином ми будемо допомагати людям.

Я хотів, щоб цей жах закінчився. Ця допомога дуже потрібна. Хотів, щоб якомога більше людей у Європі допомагали Україні. Це наша війна.

- Лукаше, Ви були не лише у Кременчуці. Куди вдалося завітати?  

- Ми були в Бучі, Ірпені та Бородянці. Були у місцях, які були окуповані росіянами, щоб допомогти людям, у яких взагалі немає допомоги.

Були в маленьких містах та селах, де взагалі не було ніякої допомоги. Є дуже багато планів допомагати далі, але наші товариші говорять, що поки небезпечно їхати до Харкова.

Багато хочеться сказати, але найважливіше, те що відбувається - жахливо. Ми народ Польщі знаємо поганий досвід з росіянами. Сподіваюсь, що це скоро закінчиться.

Дуже хочу поїхати до Криму. Колись там був і мені дуже сподобалося. Крим - український й знову буде українським.

- Вдалося оглянути Кременчук? 

- Впевнені, що Кременчук дуже гарний, але не було багато часу, щоб ознайомитися. Вже склав список міст, які хочу відвідати, коли закінчиться війна. Обіцяю, що Кременчук буде в трійці найкращих місць. 100% буду приїжджати до Кременчука.

Про російський обстріл «Амстора» зняли документальний фільм

Поляк Міхал Вечорковський волонтер та керівник організації фундація «Тчев для України» приїхав до України, щоб на власні очі побачити результати збройної агресій рф та те, що їх допомога не марна. Міхал вперше приїхав до Кременчука й фільмує звірства, які завдає російська федерація. Він знімає документальний фільм про наше місто Кременчук, щоб показати полякам та Європі, що необхідно допомагати та підтримувати.

- Приїхав, щоб на власні очі побачити, що тут відбувається. Дуже багато допомагаємо в рамках нашої фундації «Тчев для України».

Було дуже багато акцій в Тчеві і зараз приїхали до Кременчука, щоб зняти фільм.

Фільмування – це моє захоплення. Загалом я знімаю документальні фільми і саме тому використовую свій талант для того, щоб казати полякам та Європі, що відбувається та як можна допомогти. І взагалі як ви тут живите під час війни.

Коли вперше почув сирену, то для мене це було дуже жахливо. Я не був до цього готовий. І саме тому необхідно про це говорити і показувати, щоб всі знали.

Друзі з Польщі відзняли як відбувається видача допомоги в організації «Ми поряд», навіть самі долучилися до видачі. Далі поспілкувалися з вимушеними переселенцями у тенісному клубі «Прем’єр», побачили в яких умовах живуть люди, як реагують на повітряну тривогу та сидячи у телефонах відслідковують, як російські війська скидають бомби та снаряди на їх будинки у Харкові та Чугуєві. Ознайомилися з роботою боксерського клубу Rocky Boxing Club, де займається малеча.

Й на завершення оглянули торговельний центр «Амстор», куди 27 червня влучила російська ракета. Внаслідок удару загинула 21 особа, ще одна вважається безвісти зниклою.