Козацькі назви вулиць та провулків, які з'явилися у Кременчуці

23.08.2022, 07:07 Переглядів: 2 829

  

Деколонізація топоніміки Кременчука 

Нові назви для 27 вулиць та провулків затвердили 12 липня на пленарному засіданні 16 сесії Кременчуцької міської ради. Всього у Кременчуці в межах процесу деколонізації планують перейменувати 136 вулиць і провулків. 

 
Регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар підготував матеріал про козацькі назви вулиць Кременчука, які з'явилися в рамках дерусифікації. 

Проїзд 8 Березня перейменували на Марусі Богуславки. Це легендарна героїня українського фольклору 16 та 17 ст. Її взяли у полон турки і віддали до гарему турецького султана. Відома козацька дума цього періоду оповідає історію, як Маруся звільняє 700 українських козаків-невільників, котрі перебували в полоні протягом 30 невільних (за іншими варіантами думи — 33) років. Думу багато разів досліджували та широко використовували класики української літератури Іван Нечуй-Левицький, Михайло Старицький, Пантелеймон Куліш, Іван Багряний. А Тарас Шевченко передрукував її у своєму букварі.

 

Юрій Гагарін - російський радянський космонавт, уродженець Росії, ніяк не пов’язаний з історією громади. Топоніми на честь Юрія Гагаріна були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності. Тож у козацькому місті Кременчуці вулицю Гагаріна перейменовано на Покровську.

 

Покрова Пресвятої Богородиці як свято в українській традиції тісно пов’язується з ідеями захисту від ворогів. Велика кількість православних церков, побудованих у козацькі часи, були присвячені пошануванню Богородиці. Дослідник Запоріжжя Дмитро Яворницький писав: «…під покровом Богородиці запорожці не боялися ні ворожого огню, ні грізної стихії, ні морської бурі». Для запорізьких козаків це свято було храмовим, адже у центрі козацької твердині завжди стояла Покровська церква. Вона була священною для кожного січовика — від її порога вони вирушали на захист рідної землі і з подякою за порятунок поверталися до неї після походів. Саме на свято Покрови козаки проводили свої ради, на яких вибирали нового гетьмана або кошового отамана. Культ Покрови ширився і в Українській козацькій державі — Гетьманщині. Найактивніше будівництво церков та іконописання, пов’язаних з Покровою, припадає на добу гетьманування Івана Мазепи.

 

Вулицю Гагаріна у селі Потоки Кременчуцької громади перейменували на честь Пилипа Орлика (1672-1742) — політичного, державного та військового діяча, гетьмана України, упорядника «Конституції Пилипа Орлика», 350-річчя із дня народження якого цьогоріч восени з ініціативи Інституту нацпам’яті та згідно з Постановою ВР відзначатиметься на державному рівні.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 45 від 7 листопада 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх