Козацькі назви вулиць та провулків, які з'явилися у Кременчуці

Проїзд 8 Березня перейменували на Марусі Богуславки. Це легендарна героїня українського фольклору 16 та 17 ст. Її взяли у полон турки і віддали до гарему турецького султана. Відома козацька дума цього періоду оповідає історію, як Маруся звільняє 700 українських козаків-невільників, котрі перебували в полоні протягом 30 невільних (за іншими варіантами думи — 33) років. Думу багато разів досліджували та широко використовували класики української літератури Іван Нечуй-Левицький, Михайло Старицький, Пантелеймон Куліш, Іван Багряний. А Тарас Шевченко передрукував її у своєму букварі.

Юрій Гагарін - російський радянський космонавт, уродженець Росії, ніяк не пов’язаний з історією громади. Топоніми на честь Юрія Гагаріна були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності. Тож у козацькому місті Кременчуці вулицю Гагаріна перейменовано на Покровську.

Покрова Пресвятої Богородиці як свято в українській традиції тісно пов’язується з ідеями захисту від ворогів. Велика кількість православних церков, побудованих у козацькі часи, були присвячені пошануванню Богородиці. Дослідник Запоріжжя Дмитро Яворницький писав: «…під покровом Богородиці запорожці не боялися ні ворожого огню, ні грізної стихії, ні морської бурі». Для запорізьких козаків це свято було храмовим, адже у центрі козацької твердині завжди стояла Покровська церква. Вона була священною для кожного січовика — від її порога вони вирушали на захист рідної землі і з подякою за порятунок поверталися до неї після походів. Саме на свято Покрови козаки проводили свої ради, на яких вибирали нового гетьмана або кошового отамана. Культ Покрови ширився і в Українській козацькій державі — Гетьманщині. Найактивніше будівництво церков та іконописання, пов’язаних з Покровою, припадає на добу гетьманування Івана Мазепи.

Вулицю Гагаріна у селі Потоки Кременчуцької громади перейменували на честь Пилипа Орлика (1672-1742) — політичного, державного та військового діяча, гетьмана України, упорядника «Конституції Пилипа Орлика», 350-річчя із дня народження якого цьогоріч восени з ініціативи Інституту нацпам’яті та згідно з Постановою ВР відзначатиметься на державному рівні.