Одну з вулиць Кременчука пропонують назвати на честь подружжя Шаткових. З даною пропозицією до редакції Телеграфа звернулася екскерівник «Просвіти» Людмила Корецька. Юрій та його дружина Лідія збирали інформацію про кременчужан, які вижили та загинули у Другій світовій війні. Вони десятиліттями збирали інформацію: розпитували сусідів, їздили в архіви. Купували за власні гроші великі альбоми і Юрій Пантелеймонович олівцем, друкованими літерами писав там текст, а його дружина разом зі співробітником Кременчуцького краєзнавчого музею Ольгою Іванченко потім обводили літери тушшю.
На початку 90-х якось до музею випадково зайшла жінка-харків'янка, мала власний бізнес. Щоб згаяти якось час, вона гортала ці рукописні альбоми, аж раптом натрапила на прізвище свого батька, який все життя вважався зниклим безвісти — виявилось, що він загинув у боях за Кременчук.
Історію нові покоління підправляють, змінюються погляди на багато подій, але незмінною залишається правда: усі кременчужани, про долі яких розповідається у книгах циклу «Живи, Пам'ять!», були сміливими й мужніми людьми, які віддали свої життя за свободу свого народу, за мир на своїй землі у боротьбі з нацистом-агресором. Робота подружжя Шаткових неоціненна.
Юрій Пантелеймонович Шатков помер давно, а Лідія Дмитрівна тиждень тому відзначила свої славні 89 років. Дуже слабенька, ледве пересувається з паличкою по квартирі. Живе зі своєю сестрою — Інною Дмитрівною Башкатовою, раніше — однією з кращих учительок математики у місті та в Україні — вона лауреатка премії Сороса, має державні нагороди.
— Було б дуже добре назвати одну з вулиць Кременчука іменем подружжя Шаткових. І що з того, що закон дозволяє називати вулиці іменами уже померлих? Чому не можна висловити свою вдячність людям, щоб вони відчули її на останніх роках свого життя? Це ж так важливо для них. Тож люди для закону, а чи закон для людей? А ще є вдячність, мудрість і бажання висловити цю вдячність не тільки Почесною грамотою міськради... Закони змінюють, люди відходять, наступить колись момент каяття...
У Полтаві є приклади в минулому, коли вулицям давали імена живих земляків.
У списку пропозицій щодо перейменування вулиць багато імен і назв, які далекі від нашого міста й нічого не говорять кременчужанам. Імен своїх земляків там не густо... — розповіла Людмила Корецька.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.