Кременчук на колінах попрощався з офіцером Геннадієм Совою, який був із військової династії

Сьогодні, 6 вересня, у Кременчуці попрощалися з майором Геннадієм Володимировичем Совою (21.02.74), який загинув 2 вересня у боях за Херсонщину.

Народився 21 лютого 1974 року у сім'ї військових. Його батько полковник у відставці, мати тривалий час працювала у військкоматі. У Варварівці Карлівської громади разом з бабусею та дідусем пройшли його літні канікули.

Чоловік не міг повірити, коли дізнався про загибель товариша, велика кількість людей із села приїхала попрощатися із Геннадієм Совою.

Попрощатися з Геннадієм до Міського палацу культури прийшли однокласники, колеги по роботі, побратими, які разом з ним у 90-ті роки служили у 107 бригаді, а також представники влади.

— Геннадія знав з кінця 90-х років. Він був молодим офіцером, який прийшов після закінчення військового училища. Служили ми разом у ракетній бригаді. Пам’ятаю, як світлу людину: молодий, енергійний, перспективний офіцер з військової династії. Дуже шкода, що такі люди гинуть. Царство небесне і вічна пам'ять, — зауважив підполковник у відставці Андрій Чуйко «Кочівник».

Геннадій Сова з позивним «Психолог» завжди був спокійним, сміливим, впевненим, розумним командиром, відкритою людиною. Раніше вже Геннадій Сова брав учать у російсько-українській війні, після повернення займався бізнесом. У квітні захищав напрямок Ізюм/Слов'янськ, потім Сєвєродонецьк/Лисичанськ, а після Херсонщина.

— Геннадій був дуже доброю, комунікабельною людиною. Тривалий час служив на різних посадах у військових частинах, а також у Глобинському військкоматі. 7 березня він разом зі своїми товаришами пішов воювати. Воював добре в одному із механізованих бригад. У ході бойового завдання у Херсонській області нарвалися на групу ДРГ і у результаті вогневого удару зі сторони противника 2 вересня він загинув.

Це важка утрата для всіх нас. Його багато хто знав у Кременчуці. Тривалий час займався спортом, навчався тут. Багато людей зібралося провести в останню путь Геннадія Сову, — розповідає військовослужбовець із позивним «Художник».

Схилившись на одне коліно, кременчужани віддали шану військовому. Після відспівування у Свято-Миколаївському соборі, автоколона вирушила до Свіштовського кладовища, де похвали Геннадія Сову на Алеї Слави.