«У нього тричі зупинялося серце»: Кременчук попрощався з військовим Дмитром Гуликом

Гул сирен автомобілів. До Міського палацу культури під'їжджає автоколона у якій везуть тіло загиблого Героя, захисника України, 47-річного Дмитра Гулика.

Сьогодні, 13 вересня, у Міському палаці культури прощалися з головним сержантом Збройних сил України Дмитром Гуликом, який загинув 8 вересня біля населеного пункту Адамівка Слов'янського району Донецької області.

Попрощатися з Дмитром прийшли рідні, знайомі, колеги по роботі, побратими та представники міської влади.

Дмитро Іванович Гулик народився 8 червня 1975 року, закінчив Дніпропетровський університет економіки та права за спеціальністю економіст. Працював на Нафтопереробному заводі, у 69 колонії, в органах внутрішніх справ, свого часу працював навіть водієм на 11 маршруті, а з 2017 року став на захист країни в лавах Збройних Сил України.

— Наше місто зі скорботою сьогодні прощається з головним сержантом Дмитром Гуликом. Він тривалий час проживав у Кременчуці й був відомий серед свого кола людей, як спеціаліст та фахівець, майстер своєї справи. Дмитра призвали до однієї з частин, яка призвана знищувати військову техніку, а також людського потенціалу наших загарбників.

В ході вибухового ракетного артилерійського вибуху наш Дмитро Іванович загинув.

Зараз тут знаходяться військові, які разом з ним воювали. Вони приїхали з бойових позицій, щоб провести його в останню путь. А також люди, які разом з ним працювали тривалий час, родичі та знайомі. Дмитро був добрим та грамотним, але війна є війна, і сьогодні ми всім містом проводжаємо його в останню путь, — розповів військовий з позивним «Художник».

Заступник начальника лінії на станції «Кременчук» Станіслав Карнаух, де Гулик працював на посаді міліціонера-водія, розповів:

У 2017 році Дмитро Гулик пішов захищати Україну, боронив незалежність у районі Волновахи. А з кінця лютого цього року разом з іншими військовими боронив після оборони Києва вирушив у Донецьку область.

Командир військової частини Анатолій розповів, що Дмитро був сміливим, веселим, не боявся боронити незалежність. Військовий під час артилерійського обстрілу отримав поранення, його лікарі намагалися врятувати, під час операції в нього тричі зупинялося серце, проте поранення виявилися несумісні з життям.

— Служив з ним з 2017 року. Виконавчий військовослужбовець, сміливий, любив жартувати. Інколи спілкувалися та у неформальній обстановці.

Близько місяця назад, під час виконання бойового завдання, коли почався обстріл він врятував двох побратимів. А сам коли падав в окоп отримав травму ребра.

Це був артилерійський обстріл місця, де розташовувався їх підрозділ... він був обстріляний. Він отримав тяжкі поранення. Під час операції у нього тричі зупинялося серце, — сказав військовий, а в цей час по його щоці прокотилася сльоза.

У Дмитра залишила мати, батько, дружина, дві доньки та син.

Кременчужани біля входу у палац культури сформували коридор пошани схилившись на одне коліно. Після відспівування у Свято-Миколаївському соборі, через усе місто військового провели автоколоною до Свіштовського цвинтаря де поховали на Алеї Слави.