У Кременчуці стартувала третя черга перейменування вулиць

№ з/п

Стара назва топоніму

Пропозиції нових назв топонімів

Довідка до пропозицій нових назв топонімів

1

2

3

4

вулиця Маршала Рокосовського

вулиця Національна

вулиця Віри Холодної

На честь Віри Холодної, кращої акторки німого кіно ХХ століття, яка мала коротке життя, але дуже яскраву кар’єру. Відома на весь світ Полтавка. Наша землячка. Акторкою кіно Віра Холодна була лише 4 роки із 26 прожитих. Та за цей час вона стала примою кіно, знявшись у більш як 50 фільмах. Її творчість вивчають кінографісти Голівуду

вулиця Чорнобаївська

вулиця Патріотична

вулиця Благоустрою

вулиця Віри Роїк

Віра Сергіївна Роїк - українська вишивальниця. Народилася 25 квітня 1911 року у Лубнах на Полтавщині. Герой України, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки художників України, заслужений художник Криму, лауреат Державної премії Автономної Республіки Крим і премії імені Володимира Короленка. Нагороджена орденом Княгині Ольги, Міжнародним орденом Миколи Чудотворця І ступеня «За примноження добра на землі»

провулок Маршала Рокосовського

провулок Національний

провулок Чорнобаївський

провулок Патріотичний

провулок Благоустрою

провулок Казимира Малевича

Казимир Северинович Малевич — український художник-авангардист, визначний діяч українського авангарду, засновник супрематизму, один з фундаторів кубофутуризму; педагог, киянин

провулок Віри Роїк

Віра Сергіївна Роїк - українська вишивальниця. Народилася 25 квітня 1911 року у Лубнах на Полтавщині. Герой України, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки художників України, заслужений художник Криму, лауреат Державної премії Автономної Республіки Крим і премії імені Володимира Короленка. Нагороджена орденом Княгині Ольги, Міжнародним орденом Миколи Чудотворця І ступеня «За примноження добра на землі»

вулиця Матросова

вулиця Володимира Трусова

На цій вулиці знаходиться КПП військового ліцею. 22 березня, на російсько-українській війні загинув 29-річний капітан Володимир Трусов (25.02.1993) - випускник Кременчуцького військового ліцею 2011 року, випускник Національної Академії Сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного, воював у складі 5 БТГр 81 ОАеМБр. Це сталося під Запоріжжям під час зачистки населеного пункту. Бронежилет стримав три кулі, але уламок міни під час мінометного обстрілу пройшов під бронежилетом і виявився смертельним

вулиця Петра Григоренка

Дисидент, бойовий генерал, національний герой України.

Петро? Григо?рович Григоре?нко — радянський генерал-майор, українець, правозахисник, дисидент. Член-засновник Московської та Української гельсінської спілки. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів

вулиця Віктора Федорченка

Віктор Михайлович, 1935-2006, акушер-гінеколог. З 1971 року – головний лікар міського пологового будинку, головний акушер-гінеколог міста. За час роботи ним впроваджено понад 40 нових методик лікування та методів дослідження хворих. Особисто провів понад 14000 операцій. Автор 18 наукових статей. Почесний громадянин міста Кременчука

вулиця Лесі Паєвської

Леся Паєвська - учасниця «Пласту»; зв'язкова Окружних проводів Буковини і Гуцульщини; інформаторка та утримувачка явкової квартири окружного провідника ОУН Коломийщини Григорія Легкого – «Бориса»; працівниця технічної ланки референтури пропаганди Косівського надрайонного проводу. Леся Паєвська стала однією з останніх українських підпільниць, яких розстріляв радянський комуністичний режим. Арештована за доносом у червні 1952-го, вона під час слідства відмовлялася говорити російською, за що зазнала катувань. 77 діб вона чекала на вирок у Лук’янівській тюрмі, де і була страчена

провулок Маяковського

провулок Волонтерів

Саме на цій вулиці знаходиться центр тимчасового перебування внутрішньо перемішених осіб. Саме завдяки волонтерам їде поміч і біженцям, і воїнам, і навіть купляються народні Байрактари та супутники. Волонтери - герої гуманітарного фронту. Спробуємо віддячити і увіковічнити подвиг справжніх патріотів

провулок Єднання України

За назвою перейменованої вулиці Маяковського

провулок Валерія Лобановського

Поряд стадіон. Вале?рій Васи?льович Лобано?вський — видатний радянський футболіст, радянський та український футбольний тренер. Багаторічний наставник «Динамо», на чолі якого двічі вигравав Кубок володарів кубків УЄФА. Тричі був наставником збірної СРСР, з якою став віцечемпіоном Європи 1988 року

вулиця Володимира Кисельова

Український кременчуцький легкоатлет., Заслужений майстер спорту. Олімпійський чемпіон. Міністерство молоді та спорту України вписало ім’я В. Кисельова в списки імен видатних українських спортсменів – чемпіонів та призерів Олімпійських ігор, що пропонуються увічнити у об’єктах топоніміки. (http://surl.li/cbsmq)

провулок Всеволода Нестайка

Всеволод Зіновійович Нестайко (30 січня 1930, Бердичів, УСРР - 16 серпня 2014, Київ) - письменник, класик сучасної української дитячої літератури. Для його творів характерна людяність, доброта і світлий погляд на життя, а також надзвичайне почуття гумору, яке з дитинства впливає на ваше власне і потім не полишає вас усе життя. Найпопулярніший твір - трилогія «Тореадори з Васюківки» («Пригоди Робінзона Кукурузо» 1964, «Незнайомець з 13-ї квартири» 1966, «Таємниця трьох невідомих» 1970) П'ятдесятирічний шлях у дитячій літературі засвідчив виданням близько сорока книжок оповідань, казок, повістей і п'єс. Перше оповідання для дітей Всеволод Нестайко надрукував у журналі «Барвінок» в 24 роки. Також друкувався у «Піонерії». Перша книжка «Шурка і Шурко» побачила світ у 1956 році. За його повістями та оповіданнями поставлено короткометражна стрічка «Тореадори з Васюківки» (1965), фільми «Одиниця „з обманом“» (1984), «Чудеса в Гарбузянах» (1986). На початку 2000 року надрукував у «Барвінку» свою нову повість-казку «Ковалі Щастя, або Новорічний детектив». 2004 року В. Нестайко разом із поетом та редактором Іваном Малковичем опрацювали та опублікували нову авторську редакцію книги «Тореадори з Васюківки»

вулиця Менделєєва

вулиця Івана Пулюя

Іван Павлович Пулюй, 2 лютого 1845 року, містечко Гримайлів, нині смт, Чортківський район - 31 січня 1918 року, Прага) - український фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Встановив фундаментальні властивості й природу катодних променів, один із першовідкривачів Х-променів задовго до В. Рентгена. Професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі, державний радник з електротехніки Королівства Богемія і Маркграфства Моравія. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член Віденського електротехнічного товариства

вулиця Єлизавети Шахатуні

Єдина жінка авіаконструктор СРСР, інженер , доктор технічних наук, професор. Лауреат держаних премій. Друга дружина конструктора Олега Антонова

вулиця Федора Піроцького

Федір Аполлонович Піроцький (17 лютого (1 березня) 1845 року, Сенча, Полтавська губернія, Російська Імперія - 28 лютого (12 березня) 1898 року, Олешки, Херсонська губернія, Російська Імперія) - український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі

вулиця Мирослава Скорика

Мирослав Михайлович Скорик (13 липня 1938, Львів - 1 червня 2020, Київ) - видатний композитор і музикознавець, Герой України, народний артист України, лавреат премії ім. Т.Г.Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України (2006-2010), художній керівник Київської опери (2011-2016), Національна легенда України. Внучатий небіж Соломії Крушельницької

вулиця Миколи Левуна

вулиця Миколи Лукаша

Микола Олексійович Лукаш (19 грудня 1919, Кролевець -29 серпня 1988, Київ) – український перекладач, мовознавець і поліглот, за громадянською позицією -шістдесятник. Найвідоміші переклади: «Фауст» Гете, «Декамерон» Бокаччо, «Мадам Боварі» Флобера, «Дон Кіхот» Сервантеса, лірика Шіллера тощо

вулиця Миколи Леонтовича

Видатний композитор, диригент, «український Моцарт», жертва червоного терору. Він записував народні пісні й згодом вдихав у них нове життя. Всесвітньовідома мелодія «Щедрик», створена Леонтовичем за мотивами української народної щедрівки стала символом Різдва у багатьох країнах. Англомовна версія «Щедрика» – колядка «Carol of the Bells» звучала у фільмах «Міцний горішок -2», «Один вдома», «Гаррі Поттер». https://bit.ly/3wHTXWa

вулиця Рятувальників

Кременчуцькі рятувальники, як в мирний так і у воєнний час безперервно працюють, забезпечуючи пожежну безпеку міста Кременчука та Кременчуцького району, віддано служать українському народу та стоять на варті безпеки громадян, захищаючи від наслідків надзвичайних ситуацій. Починаючи з 24.02.2022 року об’єкти критичної інфраструктурні міста Кременчука неодноразово піддавалися ракетним обстрілам. В наслідок вибухів боєприпасів та розповсюдження їх уламків виникали численні пожежі, які Кременчуцькі рятувальники ліквідовували в найкоротші терміни, ризикуючи власним життям

вулиця Героїв Чорнобиля

Пам’яті героїв. Назва — на честь ліквідаторів Чорнобильської катастрофи

вулиця Мічуріна

вулиця Левка Симиренка

Левко Платонович Симиренко (6(18) лютого 1855 року, с.Млиїв, нині Городищенський район, Черкаська область - 6 січня 1920 року) - український помолог і плодовод

вулиця Миколи Шарлеманя

Шарлемань Микола Васильович (1887-1970), зоолог, орнітолог, краєзнавець, організатор природоохоронної справи в Україні. Один з організаторів Київського зоопарку, заповідника «Асканія-Нова». Народився у Кременчуці

вулиця Навчальна

На цій вулиці знаходиться 2 шкільних корпуси і два дитячих садочка, цим і обумовлено зміну назви

вулиця Давида Кострова

Давид Олегович Костров 21.11.2003 р.н. Народився у м. Кременчуці. Проживав та навчався по вулиці Мічуріна. З перших днів російської агресії проти України проходив службу в лавах ЗСУ у в/ч А 1008. При веденні бойових дій на півдні України 25.03.2022 біля населеного пункту Червона Долина Баштанського району Миколаївської області отримав поранення несумісне з життям від рук загарбника. За мужність та героїзм, проявлені у бою, Указом Президента України № 293/2022 був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)

вулиця Третьозанасипська

вулиця Хорожівська

На місці хутора Хорожівка виник Третій Занасип. Назва на честь козацького хутора Хорожівка. Повернення історичного топоніму

вулиця Володимира Мономаха

Зараз спостерігаємо за змінами, що відбуваються в російській вікіпедії. Росіяни дуже намагаються приписати наших князів собі. Цього не можна дозволити! Батько Володимира Мономаха князь Всеволод Ярославич народився 1030 року й прожив до 13 квітня 1093, у Вишгороді під Києвом), а по матері дали йому прізвисько Мономах. (Мономахиня - невідома на особисте ім'я представниця візантійської імператорської династії Мономахів). Ось так виглядав раніше початок вікіпедії на ру порталі, але вони старанно викреслили, те що він був князем Переяславським і залишили спочатку тільки Ростовського, але ми пам’ятаємо історію і не дозволимо викреслювати факти. Володимир Всеволодович Мономах з 1054 по 1073 рік - князь переяславський (Переяславля) та Ростовської землі, князь смоленський (1073-1078), чернігівський (1078-1094), переяславський (1019-1125), державний діяч, воєначальник, письменник, мислитель. На збережених печатках Володимир Мономах використав також титул архонт всієї землі Руської, на кшталт візантійського титулу

вулиця Бориса Балінського

Борис Іванович Балінський (10 (23) вересня 1905, Київ - 1 вересня 1997, Йоганнесбург, Південно-Африканська Республіка) — український та південноафриканський вчений-біолог, ембріолог, ентомолог, професор Київського університету та Вітватерсрандського університету Йоганнесбурга (ПАР), піонер експериментальної ембріології, електронної мікроскопії та біології розвитку, автор всесвітньо відомого підручника «Вступ до ембріології / An Introduction to Embryology». Учень Івана Шмальгаузена, вже у 28 років був доктором біологічних наук і професором Київського університету. Під час другої світової війни працював у німецькій окупації, по тому залишив СРСР. Жив у Німеччині, Великій Британії, далі переїхав у Південно-Африканську республіку, де проявив себе видатним організатором біологічної науки. Вивчав ембріональний розвиток амфібій і асцидій, заклав основи біології розвитку. Вперше описав десятки видів комах (веснянок, бабок, лускокрилих) з Кавказу і Південної Африки

проїзд Мічуріна

проїзд Володимира Симиренка

Володимир Левкович Симиренко (29 грудня 1891, с. Мліїв, нині Городищенський район, Черкаська область - 17-18 вересня 1938, Курськ, Російська РФСР) – український помолог і селекціонер плодових культур в Україні, завідувач секцією садівництва Міністерства земельних справ УНР, один із перших агроекологів та розробників дослідницької справи методології сучасного садівництва. Професор Київського політехнічного інституту, Уманського і Полтавського сільськогосподарських інститутів.Жертва сталінських репресій https://bit.ly/3G4r0YJ

проїзд Левка Симиренка

Левко Платонович Симиренко (6(18) лютого 1855 року, с.Млиїв, нині Городищенський район, Черкаська область - 6 січня 1920 року) - український помолог і плодовод

проїзд Миколи Шарлеманя

Шарлемань Микола Васильович (1887-1970), зоолог, орнітолог, краєзнавець, організатор природоохоронної справи в Україні. Один з організаторів Київського зоопарку, заповідника «Асканія-Нова». Народився у Кременчуці

проїзд Польський

На честь подяки за поміч в російсько-Українській війні та солідарності з польським народом

проїзд Бориса Балінського

Борис Іванович Балінський (10 (23) вересня 1905, Київ - 1 вересня 1997, Йоганнесбург, Південно-Африканська Республіка) — український та південноафриканський вчений-біолог, ембріолог, ентомолог, професор Київського університету та Вітватерсрандського університету Йоганнесбурга (ПАР), піонер експериментальної ембріології, електронної мікроскопії та біології розвитку, автор всесвітньо відомого підручника «Вступ до ембріології / An Introduction to Embryology». Учень Івана Шмальгаузена, вже у 28 років був доктором біологічних наук і професором Київського університету. Під час другої світової війни працював у німецькій окупації, по тому залишив СРСР. Жив у Німеччині, Великій Британії, далі переїхав у Південно-Африканську республіку, де проявив себе видатним організатором біологічної науки. Вивчав ембріональний розвиток амфібій і асцидій, заклав основи біології розвитку. Вперше описав десятки видів комах (веснянок, бабок, лускокрилих) з Кавказу і Південної Африки

провулок Можайського

провулок Веселковий

провулок Юрія Макарова

Макаров Юрій Іванович, конструктор кораблів і суден, суднобудівельник, з 1958 по 1994 працював на Чорноморському суднобудівному заводі, з них 15 років генеральним директором. Його ім’я носить суховантажне судно. Почесний громадянин м. Миколаєва. Народився у Кременчуці

провулок Смарагдовий

провулок Кузьми Скрябіна

Андрі?й Ві?кторович Кузьме?нко — український співак, композитор, поет, письменник, телеведучий, продюсер, актор. Лідер гурту «Скрябін»

провулок Погребівський

Погреби — село в Україні, у Градизькій селищній громаді Кременчуцького району Полтавської області

провулок Домонтовича

Віктор Платонович Петров (10 жовтня 1894, Катеринослав - 8 червня 1969, Київ) — український письменник, філософ, соціальний антрополог, літературний критик, археолог, історик і культуролог; доктор історичних та філологічних наук. Разом з Валеріаном Підмогильним, Петров започаткував жанр українського інтелектуального роману, а також жанр романізованої біографії. Свої твори писав також під псевдонімами В. Домонтович, Віктор Бер, Віктор Петренко та Борис Веріґо

вулиця Молодогвардійців

вулиця Романа Шухевича

Роман Шухевич (30 червня 1907, м. Львів – 5 березня 1950, с. Білогорща, нині у складі м. Львова) - український політик і державний діяч, військовик. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Командир з боку українців українського військового підрозділу «Нахтігаль» у складі іноземних легіонів Вермахту (1941-1942). Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943-1950). Борець за незалежність України у XX сторіччі. 2007 року Романові Шухевичу посмертно присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена Держави. Посмертно іменований найвищим почесним пластовим ступенем гетьманського скоба (1950)

вулиця Шолом-Алейхема

Прохання єврейської громади міста увіковічнити великого письменника, уроженця України, Шолом-Алейхем — єврейський письменник, драматург, один з основоположників сучасної художньої літератури мовою їдиш. Також писав свої твори івритом і російською. Життя митця було тісно пов'язане з Україною. Вулиця Гагаріна вже мала таку назву до 2 світової. Повернення історичного топоніму

вулиця Квітки-Остров?янеко

Григорій Квітка Основ'яненко – батько української прози, один з перших письменників , що писав українською сучасною мовою

вулиця Пласту

«Пласт» — національна скаутська організація України. Метою Пласту є сприяти всебічному патріотичному вихованню і самовихованню української молоді на засадах християнської моралі. Будучи неполітичною і позаконфесійною організацією, Пласт виховує свідомих, відповідальних та повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільнот, і провідників українського суспільства. Пласт був створений у 1911 р., невдовзі після заснування скаутського руху Робертом Бейден-Пауелом в 1907 р., а вже 12 квітня 1912 р., у Львові пластуни склали першу Пластову присягу, Серед засновників організації були Іван Чмола, Олександр Тисовський та Петро Франко. В основі назви «Пласт» є відповідник англійського «Scout» (розвідник), взятий за прикладом пластунів — козаків-розвідників. Пластуни відзначилися своєю активною участю у розбудові та захисті своєї держави, були активними учасниками визвольного руху та війн за незалежність УНР та ЗУНР у ХХ ст. і продовжують захищати кордони України в наш час

вулиця Івана Саніна

Міський головний архітектор Кременчука (1911) інженер, а згодом керівника водогону Кременчука. Санін доопрацював проєкт Єнша, але метод полягав у створенні бруклінських свердловин

вулиця Некрасова

вулиця В'ячеслава Липинського

В’ячеслав (Вацлав) Казимирович Липинський (5(17) квітня 1882, с.Затурці, Володимир-Волинський повіт, Волинська губернія – 14 червня 1931, Перніц біля Відня, Австрійська Республіка) – український політичний діяч, історик, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників». За Гетьманату – посол України в Австрії. Вважав, що принципи етики та людської солідарності є універсальними для всіх людей у світі, незалежно від їхньої національності, мови чи релігії. Був великим прихильником творчого націоналізму як патріотизму, в американському стилі, і противником агресивного націоналізму, зокрема шовінізму. Частково публікувався під псевдонімами В.Правобережець, Nobilis Ruthenus, Василь Безрідний. Життя пов’язане з Полтавщиною.

вулиця Експресівська

Вулиця розташована біля важливої магістралі міста та аеродрому

вулиця Миколи Руденка

Національний герой України: Микола Руденко — український письменник, філософ, громадський діяч, засновник Української Гельсінської Групи. Герой України. Кавалер ордена Червоної Зірки, Вітчизняної війни за участь у німецько-радянській війні. Кавалер ордена "За заслуги" II ступеня, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, геніальний дослідник школи фізичної економіки. Праці М.Руденка - це глибокий аналіз першопричин тупикового напрямку розвитку CPCP (Капітал. Маркса) та висвітлення місії i ролі України в світі i людини у Всесвіті, це окреслення ідеї Гармонії з природою, яка дозволить подолати виклики XXI століття. Його роботи з фізичної економіки привернули увагу світової науки і спрямували подальший її розвиток

вулиця Козака Кохна

Заснована Велика Кохнівка близько 1700 року, коли землі Придніпров'я роздавались козацькій старшині. За народними переказами першими поселенцями були козаки Кохни. Їх перші поселення були в районі сучасних Великої Кохнівки, Малої Кохнівки, Ново-Іванівки

вулиця Анни Валентинович

Анна Валентинович —одна з засновників незалежної профспілки «Солідарність», українка за походженням. Національний герой Польщі

вулиця Казимира Малевича

Казимир Малевич народився у Києві, сталася це важлива подія у 1879-у році. Батько – поляк, директор цукрових заводів, мати – українка з Полтавщини. Усе життя Казимир Малевич усіляко підкреслював, що його художнє бачення світу сформувало українське село. Цей факт підтверджують і мистецтвознавці, що досліджують творчість художника ось уже 80 років після його смерті. Казимир Малевич – єдиний український художник, у творчості якого відбився Голодомор 1932-1933-о років, від якого померло від 4 до 10 мільйонів українців. Так, на малюнку олівцем, відомому під назвою «Де серп і молот, там смерть і голод» (цитата з популярної у 1920-30-і роки народної пісні), зображені три фігури, риси обличчя у яких замінені на серп і молот, хрест, труну

провулок Некрасова

провулок В'ячеслава Липинського

В’ячеслав (Вацлав) Казимирович Липинський (5(17) квітня 1882, с.Затурці, Володимир-Волинський повіт, Волинська губернія – 14 червня 1931, Перніц біля Відня, Австрійська Республіка) – український політичний діяч, історик, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників». За Гетьманату – посол України в Австрії. Вважав, що принципи етики та людської солідарності є універсальними для всіх людей у світі, незалежно від їхньої національності, мови чи релігії. Був великим прихильником творчого націоналізму як патріотизму, в американському стилі, і противником агресивного націоналізму, зокрема шовінізму. Частково публікувався під псевдонімами В.Правобережець, Nobilis Ruthenus, Василь Безрідний. Життя пов’язане з Полтавщиною

провулок Миколи Руденка

Національний герой України: Микола Руденко — український письменник, філософ, громадський діяч, засновник Української Гельсінської Групи. Герой України. Кавалер ордена Червоної Зірки, Вітчизняної війни за участь у німецько-радянській війні. Кавалер ордена "За заслуги" II ступеня, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, геніальний дослідник школи фізичної економіки. Праці М.Руденка - це глибокий аналіз першопричин тупикового напрямку розвитку CPCP (Капітал. Маркса) та висвітлення місії i ролі України в світі i людини у Всесвіті, це окреслення ідеї Гармонії з природою, яка дозволить подолати виклики XXI століття. Його роботи з фізичної економіки привернули увагу світової науки і спрямували подальший її розвиток

провулок Караванний

В місті була історична вулиця Караванна (забудована)

провулок Казимира Малевича

Казимир Малевич народився у Києві, сталася це важлива подія у 1879-у році. Батько – поляк, директор цукрових заводів, мати – українка з Полтавщини. Усе життя Казимир Малевич усіляко підкреслював, що його художнє бачення світу сформувало українське село. Цей факт підтверджують і мистецтвознавці, що досліджують творчість художника ось уже 80 років після його смерті. Казимир Малевич – єдиний український художник, у творчості якого відбився Голодомор 1932-1933-о років, від якого померло від 4 до 10 мільйонів українців. Так, на малюнку олівцем, відомому під назвою «Де серп і молот, там смерть і голод» (цитата з популярної у 1920-30-і роки народної пісні), зображені три фігури, риси обличчя у яких замінені на серп і молот, хрест, труну

вулиця Нижньовартівська

вулиця Екологічна

вулиця Героїв Чернігова

«Місто-герой України» - указ Президента України від 06.03.2022 №111/2022

вулиця Максима Залізняка

Максим Ієвлевич Залізняк (близько 1740 - після 1769) - керівник гайдамацького повстання (1768-1769 років), відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман

вулиця Дмитра Карпенка

На честь сотника УПА, уродженця села Ревівка Кременчуцького району, хорунжого УПА (посмертно-сотника УПА), стрільця куреня «Гайдамаки», викладача тактики бою школи УПА «Олені», командира сотні «Сіроманці» Дмитра Карпенка-«Яструба»

вулиця Овочева

вулиця Чернігівська

Чернігів — місто України, обласний центр Чернігівської області. Одне з найдавніших міст України, засноване в кінці VII століття при впаданні річки Стрижень у Десну. Упродовж своєї історії часів Середньовіччя й Відродження місто було одним із головних осередків політико-економічного й соціально-культурного життя українців. Місто славиться своїми пам'ятками часів Русі й Чернігівського князівства, а також Гетьманщини й козацького Чернігівського полку. 6 березня 2022 року указом Президента України з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройній агресії Російської Федерації проти України, місту присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України»

вулиця Оптимістів

вулиця Новгородська

вулиця Ірпінська

Ірпiнь — місто України в передмісті Києва. Розташоване на річці Ірпінь. Центр Ірпінської міської громади Бучанського району Київської області. 24 березня 2022 року Указом Президента України з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, місту присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України»

вулиця Бидгоща

Місто побратим Кременчука. Найбільший донор гуманітарної допомоги для нашого міста

вулиця Юрія Лисянського

Юрій Федорович Лисянський - «український Колумб», нащадок шляхетного козацького роду. Мандрівник, навколосвітній мореплавець, географ, океанограф, засновник наукової океанографії. Капітан шлюпу «Нева» під час першої навколосвітньої експедиції. Примірник книги Ю.Лисянського про подорож у розкішній червоній саф'яновій палітурці із золотими обрізами зберігається у бібліотеці англійської королеви в Лондоні. Ім'я Лисянського носить острів на Гавайях, півострів на Алясці, протока, річка, гора на Сахаліні

вулиця Казкова

провулок Олега Кошового

провулок Івана Світличного

Іван Олексійович Світличний (20 вересня 1929, с. Половинкине, Старобільська округа, Українська СРР - 25 жовтня 1992, Київ, Україна) – український літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960-1970-х років -шістдесятництва, репресований. Лауреат Державної премії України імені Т.Г. Шевченка. Старший брат Надії Світличної. Член Міжнародного ПЕН-клубу (1978)

провулок Княжий

Княжий – це підкреслює нашу історію та підтримано більшістю мешканців на зборах осбб та опитуваннях

провулок Архітектора Сергеєва

Петро Сергеєв (1928-2015) - архітектор, що відбудував Кременчук з руїн 2 світової війни. Його проєкти – відбудував міський музей, побудував будівлю КрНУ, ГОТЕЛЬ «Кремінь», запроектував і реалізував забудова 101 та 134 кварталів, міський перинатальний центр, забудова вулиці Київської, УКРТЕЛЕКОМ, басейн «Нептун», сквер «Буратіно», фасад прокуратури міста, виконав барельєф дк «Нафтохімік». Запроєктував цілі райони міста Горішні Плавні. Сергеєв побудував район, де пропонується ця назва. Пропонується підняти тип топоніму до вулиці

провулок Володимира Мономаха

Володимир Всеволодович Мономах — великий князь київський. Князь смоленський, чернігівський і переяславський. Представник династії Рюриковичів. Син київського князя Всеволода Ярославича і візантійської княжни Марії з роду Мономахів. Засновник князівської гілки Мономаховичі

вулиця Олександра Радищева

вулиця Михайла Драгоманова

Михайло Петрович Драгоманов (використовував псевдоніми Толмачев, Українець, Кирило Василенко, Волинець, М.Галицький, М.Гордієнко, П.Петрик, Чудакта ін.; 6(18) вересня 1841, м. Гадяч, Полтавщина - 20 червня (2 липня) 1895, м.Софія) - український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, засновник українського соціалізму, представник відомого роду українських громадських і культурних діячів Драгоманових.Один із організаторів «Старої громади» у Києві. Доцент Київського університету (1864-1875). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876-1889). Професор Вищої школи у Софії (1889-1895)

вулиця Благодійників Саніних

Крюків’яни Дмитро та Євдокія Саніни власним коштом побудували церковно-парафіяльну школу; будівля збереглася. Їх могили знаходяться на Крюківському кладовищі

вулиця Богдана Гаврилишина

Богдан-Володимир Дмитрович Гаврилишин (19 жовтня 1926, Коропець — 24 жовтня 2016, Київ, Україна) — український, канадський, швейцарський економіст, громадський діяч, меценат, колишній член Римського клубу, іноземний член НАН України, президент Фонду Богдана Гаврилишина. Дійсний член Римського клубу; Іноземний член Національної академії наук України; Член Міжнародної академії менеджменту; Член Світової академії мистецтва та науки; Член Ради фонду Жана Моне для Європи, Лозанна; Член наглядової ради Української правничої фундації, Київ; Академік Міжнародної академії менеджменту та Світової академії мистецтва та науки; Член «Baden Powell Fellowship» (з 2000 р.). Голова Наглядової ради Міжнародного центру перспективних досліджень; Голова Крайової пластової ради — законодавчого органу Пласту; Президент Тернопільської академії народного господарства, Україна; Голова правління міжнародного фонду «Відродження». Орден Свободи (21 жовтня 2016) — за визначний особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету Української держави, багаторічну плідну наукову та благодійницьку діяльність. Орден святого Миколая Чудотворця від Патріархату УПЦ (КП) (19 жовтня 2016). Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (19 травня 2005) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної економічної освіти, плідну педагогічну діяльність, високий професіоналізм. Орден «За заслуги» III ст. (16 жовтня 1996) — за особистий внесок у зміцнення української державності, піднесення авторитету України у світі. Заслужений діяч науки і техніки України (1992 p.) Почесна грамота Кабінету Міністрів України (17 листопада 2001) — за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти і науки. Золота Медаль Президента Італійської Республіки (1975 р.)

вулиця Чорних Запорожців

«Чорні Запорожці» повна назва — кінний дивізіон 2-го Запорізького полку (згодом 1-й полк Чорних запорожців) — військове формування кавалерії армії Української Народної Республіки, що існувало в 1918-1920 роках. 24 серпня 2017 року 72-га окрема механізована бригада ЗСУ дістала почесну назву Чорних запорожців, на честь полку

вулиця Івана Світличного

Іван Олексійович Світличний (20 вересня 1929, с. Половинкине, Старобільська округа - 25 жовтня 1992, Київ, Україна) — український літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960-1970-их років - шістдесятництва, репресований. Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка. Старший брат Надії Світличної. Член Міжнародного ПЕН-клубу (1978). . Василь Стус писав про Світличного: «Все краще в мені - це Іван. Усе кращого у багатьох інших - від Івана». 1974 р. Світличного на 56-й день голодовки (він важив тоді 46 кг) відправили етапом на виховну «профілактику» до Києва і, не досягши бажаного результату, повернули назад до табору

провулок Олександра Твардовського

провулок Володимира Сосюри

Володимир Миколайович Сосюра (25 грудня 1897 [6 січня 1898], ст.Дебальцеве, Катеринославська губернія, Російська імперія - 8 січня 1965, Київ, Українська РСР, СРСР) - український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», бунчужний 3-го Гайдамацького полку Армії УНР. Належав до низки літературних організацій того періоду - «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та інших

провулок Тютюновий

Попередня назва вулиці до 1972 року «Табачний»

провулок Фабриканта Рабиновича

«Товариство Ф. Сандомирський і Н. Рабинович» побудувало тютюново-махоркову фабрику. Нохим Іцкович Рабинович - піонер тютюнової індустрії Кременчука. Поряд – тютюнова фабрика

провулок Раїси Каганової

Лікар Каганова мала особливий хист – гуртувати коло себе персонал відділення, для якого вона була прикладом. За відданість професії, чуйність, материнське ставлення до пацієнтів Раїса Мойсеївна стала в Кременчуці майже легендарною особистістю. За свою професійну стежку в 50 років і громадську діяльність депутат міської ради кількох скликань Раїса Мойсеївна Каганова була багатьма медалями. Також їй було присвоєне звання «Заслужений лікар УРСР»

провулок Миколи Зерова

Микола Костянтинович Зеров (26 квітня 1890, Зіньків - 3 листопада 1937, Сандармох, Карельська АРСР) — український поет, літературознавець, літературний критик, полеміст, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми та перекладач античної поезії

вулиця Павлова

вулиця Петра Капиці

Петро Леонідович Капиця (8 липня 1894, Кронштадт, Санкт-Петербург - 8 квітня 1984, Москва, СРСР) - радянський фізик, лауреат Нобелівської премії (1978), за походженням - українець

вулиця Авіценни

(980-1037) - учений, філософ, лікар, фармацевт, музикант, який жив у IV ст. ісламської ери, в епоху розквіту знань і наук при династії Абассидів)

вулиця Здоров'я

вулиця Лікаря Парнети

Почесний громадянин Кременчука, рідкісного таланту хірург, який провів у місті до 20 000 операцій, патріот, завдяки якому височить пам’ятник Т.Шевченку... (біографія - у книзі "Почесні громадяни Кременчука")

вулиця Миколи Амосова

Амосов Микола Михайлович (6(19) грудня 1913 року, с.Ольхово (сучасна Вологодська область, затоплено Рибінською ГЕС), Російська імперія - 12 грудня 2002 року, Київ, Україна) - радянський та український лікар, науковець в галузі медицини та біокібернетики, громадський діяч, академік Національної академії наук України (1969) та Академії медичних наук України (1993), лауреат Ленінської премії (1961), Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1978, 1988) і Державної премії України в галузі науки і техніки (1997). Директор Інституту серцево-судинної хірургії (1983-1988). Доктор медичних наук (1953), Герой Соціалістичної Праці (1973)

вулиця Ольги Авілової

Авілова Ольга Матвіївна (10 вересня 1918 - 27 грудня 2009) — українська лікарка, хірург. Учасниця німецько-радянської війни. Учениця академіка Миколи Амосова. Авторка близько 300 наукових праць, у тому числі двох монографій. Науковий напрямок - реконструктивна хірургія трахеї, бронхів, стравоходу. Засновниця наукової школи реконструктивної хірургії трахеї та бронхів

вулиця Панфіловців (с. Соснівка)

вулиця Олександра Кошиця

Олександр Кошиць, хоровий диригент, композитор та етнограф, який написав оркестрове аранжування пісні «Ще не вмерла Україна». https://bit.ly/3LyobjU

вулиця Лісова

Колективне звернення жителів вулиці Памфіловців с. Соснівка

вулиця Катерини Білокур

Українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва»

вулиця Степана Бандери

Український політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН. Під його проводом ОУН-Б стає кипучою революційною організацією. Вона розбудовує організаційну мережу на Рідних Землях, творить український легіон та організує визвольну боротьбу, спільно з іншими поневоленими Москвою народами. Як активний діяч УВО та ОУН має законодавчо визначений статус Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Вважається національним героєм України. Рішенням Проводу Організації 30 червня 1941 р. проголошено відновлення Української Держави у Львові. Ця подія стала спробою «поставити перед фактом» керівництво Третього Рейху та змусити визнати українську боротьбу. Проте Гітлер доручив своїй поліції негайно зліквідувати цю «змову українських самостійників».5 липня 1941 року Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року — у центральну Берлінську в'язницю. У вересні 1944 року його звільнили й запропонували участь у керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії, однак Бандера відхилив пропозицію та на співпрацю не погодився. Для багатьох українців його ім'я стало символом боротьби за незалежність України

вулиця Косач-Борисової

Косач-Борисова Ізидора Петрівна (9 (21) березня 1888, с. Колодяжне, Ковельський район, Волинська область - 12 квітня 1980, Піскатавей, штат Нью-Джерсі, США) — українська мемуаристка, викладачка, перекладачка, діячка культури, агрономкиня за фахом. Член-кореспондент УВАН, почесний член Союзу Українок Америки. Наймолодша рідна сестра Лесі Українки, Михайла Косача, Ольги Косач-Кривинюк, Оксани Косач-Шимановської, Миколи Косача. Жертва сталінського терору

вулиця Паризької Комуни

вулиця Миколи Зерова

Микола Костянтинович Зеров (26 квітня 1890, Зіньків - 3 листопада 1937, Сандармох, Карельська АРСР) - український поет, літературознавець, літературний критик, полеміст, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми та перекладач античної поезії

вулиця Анни Київської

Дочка князя-просвітителя Ярослава Мудрого і королеви Франції, вона була надзвичайно розумною і освіченою. Руська князівна, королева Франції. Представниця династії Рюриковичів. Дочка великого князя київського Ярослава Мудрого та його другої дружини, шведської принцеси Інгігерди, дочки короля Улофа III. Онука київського князя Володимира Святославича. Друга дружина французького короля Генріха I

вулиця Лікаря Федорченка

Віктор Михайлович, 1935-2006, акушер-гінеколог. З 1971 року – головний лікар міського пологового будинку, головний акушер-гінеколог міста. За час роботи ним впроваджено понад 40 нових методик лікування та методів дослідження хворих. Особисто провів понад 14000 операцій. Автор 18 наукових статей. Почесний громадянин міста)

вулиця Леоніда Каденюка

Леонід Костянтинович Каденюк (28 січня 1951, Клішківці, Чернівецька область, Українська РСР — 31 січня 2018, Київ, Україна) — український льотчик-випробувач 1-го класу, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання, Народний Посол України, Герой України, кавалер ордена "За заслуги" III ступеня, кавалер ордена "За мужність". «Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. 1997 року вперше український гімн пролунав у відкритому космосі», згадував космонавт. Під час польоту в космосі три прапори України, тризуб, портрети Тараса Шевченка, Сергія Корольова, Юрія Кондратюка, Миколи Холодного та фото космонавта Леоніда Іванова - друга Каденюка, який загинув так і не побувавши в космосі

вулиця Паризька

Париж — столиця Франції, адміністративний центр регіону Іль-де-Франс. Окремий департамент Франції. Розташований на річці Сена. За даними французького управління з питань імміграції та інтеграції, з початку російського вторгнення в Україну, до Франції прибули понад 70 000 біженців з України Про це пише The Latest News. Ця цифра не включає українців, які прибувають

провулок Патріса Лумумби

провулок Родинний

провулок Батьківський

провулок Горліса-Горського

Юрій Горліс-Горський (справжнє ім'я Юрій Юрійович Городянин-Лісовський; псевдонім Горліс-Горський, у підпіллі Залізняк, Горський, Горлиця; 14 січня 1898, Демидівка - зник безвісти 27 вересня 1946, Ауґсбурґ) - український військовий і громадський діяч, старшина Армії УНР, розвідник, письменник

провулок Курчанівський

В цьому районі в 19 столітті було передмістя Крюкова, яким було село Курчанівка. Тобто це є повернення історичної топоніміки нашого міста

провулок Полуничний

Традиційно місцеві жителі вирощують полуницю, “Полуничний фестиваль” у Білецьківці

провулок Голди Меїр

Ізраїльська державна діячка. Одна з засновників держави Ізраїль, 4-й прем'єр-міністр Ізраїлю з 17 березня 1969 року до 1974 року. Уродженка Києва. Одна з великих леді ХХ сторіччя

провулок Святослава Хороброго

Святослав Ігорович — великий князь київський. Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави

провулок Григора Тютюнника

Григір Михайлович Тютюнник (5 грудня 1931, Шилівка, Зіньківський район, Українська СРР, СРСР - 6 березня 1980, Київ, Українська РСР, СРСР) — український письменник-прозаїк, перекладач, педагог. Представник покоління шістдесятників. Брат письменника Григорія Тютюнника. Лауреат премії імені Лесі Українки (1980, за повісті «Климко» (1976) та «Вогник далеко у степу»; 1979), Державної премії імені Тараса Шевченка (1989, посмертно) за «Твори» у двох томах

вулиця Першотравнева

вулиця Університетська

Поряд КНУ ім. М.Остроградського

вулиця Максима Кагала

Указом Президента України №201/2022 від 2 квітня, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно:звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» КАГАЛУ Максиму Володимировичу – старшому лейтенанту (посмертно). Максим Кагал «Пістон» (05.07.1991, Кременчук – 25.03.2022, Маріуполь) - боєць полку Нацгвардії «Азов», спортсмен-кікбоксер, чемпіон світу та бронзовий призер ЧС із кікбоксингу за версією ISKA 2014 року

вулиця Наукова

Основний науковий потенціал міста зосереджений у КрНУ ім. Михайла Остроградського

вулиця Михайла Остроградського

Поряд КНУ ім. М.Остроградського. Миха?йло Васи?льович Острогра?дський — український математик, механік і фізик. Належав до козацько-старшинського роду Остроградських, що походив від бунчукового товариша Івана Остроградського, який жив у XVII ст. Михайло Остроградський вважається одним з провідних математиків середини XIX

вулиця 27 Червня

Увічнюється пам’ять про загиблих кременчужан у ТЦ Амстор

вулиця Степана Бандери

Степан Андрійович Бандера (1 січня 1909, с. Старий Угринів, нині Калуського району, Івано-Франківська область, Україна — 15 жовтня 1959, Мюнхен, Баварія, ФРН) — український політичний діяч, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б. Разом з Миколою Лебедем був одним зі організаторів вбивства Броніслава Перацького за політику пацифікації та вбиства Олексія Майлова через проведення спланованого та штучного організованого голоду на українських землях 1932-1933. Як активний діяч УВО та ОУН має законодавчо визначений статус Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. В 2010 посмертно нагороджений званням герой України. Вважається національним героєм України. Степан Бандера та Ярослав Стецько були авторами Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. 5 липня 1941 року Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року — у центральну Берлінську в'язницю. З початку 1942 року по серпень 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен у бункері «Целленбау». Разом з Андрієм Мельником, Адрієм Лівицьцим та Павлом Скоропадським став співзасновником Українського національного комітету. Радянський уряд уповноважив КДБ вчинити вбивство Степана Бандери в Мюнхені, ФРН. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року. Визначення «бандерівці», похідне від його прізвища, поступово стало загальним і застосовним для радянської та російської пропаганди до всіх українців, незалежно від їхнього ставлення до Бандери. Автор фраз: “І НАСТАНЕ ЧАС, КОЛИ ОДИН СКАЖЕ: СЛАВА УКРАЇНІ! І МІЛЬЙОНИ ВІДПОВІДАТИМУТЬ: ГЕРОЯМ СЛАВА”; "Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний"

вулиця Миколи Вінграновського

Микола Степанович Вінграновський (7 листопада 1936, Первомайськ, Одеська область, Українська СРР, СРСР - 26 травня 2004, Київ, Україна) — український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист та поет. Твори Миколи Вінграновського перекладено литовською, естонською, грузинською, чеською, словацькою, польською, румунською, англійською, португальською та іншими мовами світу. Микола Вінграновський - лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка та премії Фундації Антоновичів (США)

провулок Першотравневий

провулок Університетський

Поряд КНУ ім. М.Остроградського

провулок Науковий

Основний науковий потенціал міста зосереджений у КрНУ ім. Михайла Остроградського

провулок Ліцейський

Провулок Першотравневий є фактично територією Кременчуцького ліцею № 4 «Кремінь»

провулок Максима Левіна

Максим Євгенович Левін, більш відомий як Макс Левін (7 липня 1981, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР — між 13 та 31 березня 2022, біля с. Гута-Межигірська, Вишгородський район, Київська область, Україна) — український фотокореспондент, фотограф, документальний фотограф. 10 років працював в редакції LB.ua, співпрацював з агентствами Reuters, BBC, TRT World, Associated Press, Hromadske. Більшість його документальних проектів пов'язані з війною в Україні. Загинув висвітлюючи російське вторгнення в Україну 2022 року — у нього двічі навмисно вистрілив російський військовий. Кавалер ордену "За заслуги" III ступеня (2015), кавалер ордену "За мужність" III ступеня (2022, посмертно). Лауреат премії імені Георгія Гонгадзе(2022, посмертно)

провулок Миколи Вінграновського

Микола Степанович Вінграновський (7 листопада 1936, Первомайськ, Одеська область, Українська СРР, СРСР - 26 травня 2004, Київ, Україна) — український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист та поет. Твори Миколи Вінграновського перекладено литовською, естонською, грузинською, чеською, словацькою, польською, румунською, англійською, португальською та іншими мовами світу. Микола Вінграновський - лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка та премії Фундації Антоновичів (США)

провулок Першотравневий (с. Мала Кохнівка)

провулок Травневий

Колективне звернення жителів провулку Першотравневого с. Мала Кохнівка. Українська назва «травень» пов'язана з травами, що рясно вкривають землю зеленим розмаєм. Можливо, саме прасл. *travьnь (від *trava — «трава») було первісним найменням п'ятого місяця в давньослов'янському календарі

провулок Санжарський

провулок Сергія Кобицького

В селі похований Кобицький Сергій Леонідович (1974-2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни

провулок Сергія Подолинського

Подолинський Сергій Андрійович (1850-1891, м.Київ) – український науковець, лікар, соціолог, економіст, фізик, громадський і політичний діяч, публіцист. Започаткував фізичну економіку, визначивши баланс надходження екзогенної (сонячної та земної) енергії та її накопичення через явища природи і працю людини, чим спростував теорію Маркса про додаткову вартість, як механізм розвитку світової економіки. Розкрив помилковість застосування закону «золотого мільярда»Мальтуса. Увійшов в історію як один із перших економістів, який писав свої праці українською мовою. Його фізична економіка стала предтечею теорії ноосферної цивілізації академіка Вернадського. Слідом з’явилися теорія Миколи Руденка про систему Сонце-Земля-Людина-Всесвіт. А затим О.Бердник проголосив в ООН створення Української Духовної республіки

провулок УПА

Військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942-1960 років (хоча були й випадки бойового спротиву окремих бійців УПА і пізніше). З самого початку свого існування УПА воювала на три фронти: з військами Третього Рейху та його союзниками, польським Рухом опору (Армією Крайовою, Армією Людовою) та радянськими партизанами. З поверненням радянського режиму на західноукраїнські землі, УПА ще кілька років змогла чинити активний спротив каральним загонам НКВС. З 2015 року вояки УПА мають встановлений Верховною Радою статус борців за незалежність України у ХХ століття

провулок Петра Алексєєва

провулок Петра Могили

Петро Могила (21(31) грудня 1596 - 1(11) січня 1647) – український політичний, церковний і освітній діяч молдавського походження. Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (1633-1647), екзарх Константинопольського патріарха. Архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627). Представник молдавського боярського роду Могил. Народився у Сучаві, Молдавія. Син молдавського господаря Симеона Могили. Брав участь у політичному житті Речі Посполитої. Учасник Хотинської війни (1620-1621). Провів докорінну реформу православної церкви та освіти в Україні за католицькими, єзуїтськими взірцями.. Засновник Києво-Могилянської академії (колегіуму)

провулок Йосипа Полякова

Йосип Лазарович Поляков 24 квітня 1873 року, Кременчук, Полтавська губернія - 23 листопада 1959 року, Лондон) - російський і британський радіоінженер і фізик, винахідник в області звукового кіно, фотоелектронної автоматики, телефонного зв'язку, слухових апаратів та пейджерів. Розробив один з перших слухових апаратів

провулок Євгена Гребінки

Народився на Полтавщині. Євген Гребінка – український письменник, педагог, видавець, громадський діяч. Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою Верховної Ради «Про пам’ятні дати та ювілеї» 210-річчя від дня народження Євгена Гребінки відзначається на державному рівні. Письменник не одноразово бував у Кременчуці

провулок Стасів-Калинець

Стасів-Калинець Ірина (6 грудня 1940, Львів - 31 липня 2012, Львів) — українська письменниця, поетеса, шістдесятниця, багаторічний політв'язень радянських таборів, діячка дисидентського руху, активістка українського національного і правозахисного руху, філологиня. Дружина Ігоря Калинця.Ірина Стасів та її чоловік Ігор Калинець були близькими друзями таких відомих дисидентів і політв'язнів як Валентин Мороз, В'ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Михайло Горинь, Стефанії Шабатури, Івана Геля. Під час другої хвилі брежнєвських репресій за виступи на оборону переслідуваних діячів культури 1970 року звільнена з роботи. Згодом улаштувалася ткалею. Викладала мову та літературу в школі — на замінах. У липні 1970 року підписала протест 9 громадян Львова проти арешту Валентина Мороза. Восени того ж року разом з чоловіком надіслала петицію до прокуратури УРСР з проханням дозволити бути присутніми на судовому розгляді справи В. Мороза. Написала листа Голові Ради міністрів СРСР О.Косигіну від імені родичів і друзів В. Мороза, листа до Верховної Ради УРСР з протестом проти порушень у ході судового розгляду

вулиця Петра Вершигори

вулиця Костя Гордієнка

Кость (Костянтин) Гордійович Гордієнко (Головко) (нар. ? - 4[15] травня 1733, Кам'янська Січ, нині село Республіканець Херсонщини) - Кошовий Отаман Запорозької Січі, Гетьман Дубоссарський (з 1714 року), видатний військовий і політичний діяч, який попри особисту неприязнь до Івана Мазепи уклав воєнний союз із Мазепою і Гетьманщиною у війні проти московщини петра першого. Створив та очолив Кам'янську Січ. До 1728 очолював Олешківську Січ, сподвижник та співавтор Конституції Гетьмана Війська Запорозького Городового Пилипа Орлика

вулиця Івана Виговського

Іван Виговський — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні, Великий гетьман Руський. Представник православного шляхетського роду Виговських гербу Абданк

вулиця Бориса Грінченка

Грінченко Борис Дмитрович (1863-1910), український письменник, педагог, критик, лексикограф, літературознавець, етнограф, публіцист. Навчався у Харківській реальній школі (з 1874). Учителював (з 1881). Автор першого «Словника української мови» (1907-1909)

вулиця Григорія Епіка

Епік Григорій Данилович (4 [17] січня 1901, с. Кам'янка, Катеринославська губернія - 3 листопада 1937, Сандармох, Карелія) — український письменник, перекладач і публіцист, представник «Розстріляного відродження». Жертва сталінського терору. Основні творчі здобутки письменника - кілька повістей і романів, що засвідчують його духовну еволюцію. Найпомітніші з них - повість «Восени», де виведено тип комуніста-переродженця, який безкарно владарює у житловому кооперативі, та роман «Без ґрунту». В ньому письменник гостро таврував пристосуванців - «папероїдів», які виробили систему свого існування: цілковита покора дужчим і нещадне знущання зі слабших. В романі «Перша весна» (1931) Епік зумів правдиво показати відчайдушний опір селянства насильницькій колективізації. А 1932 року видав прокомсомольський роман «Петро Ромен», де оспівував зростання радянської технічної інтелігенції

провулок Плеханова

провулок Володимира Антоновича

Антонович Володимир Боніфатійович (6[18] січня 1834, Махнівка Махнівського повіту Київської губернії - 8[21] березня 1908, Київ) – український історик, археолог, етнограф, археограф; статський радник, доктор наук, професор Київського університету (з 1878), член-кореспондент Російської АН (з 1901); співорганізатор Київської Громади, член Київського товариства старожитностей і мистецтв

провулок Науковий

провулок Йосипа Тимченка

Тимченко Йосип Андрійович (26 квітня 1852 року, с. Окіп, Харківська губернія, Російська імперія - 20 травня 1924 року, Одеса, Україна, СРСР) - український механік-винахідник, винайшов кіноапарат за два роки до братів Люм'єр

провулок Василя Барки

Український письменник та перекладач, народився 16 липня 1908 року в с. Солониці, яке нині входить до складу Лубенського району Полтавської області. У поезії Василя Барки часто знаходимо біблійні мотиви, які у високомистецькій формі віддзеркалюють події з історії українського народу, зокрема його трагедію під час Великого голоду. Основні прикмети його характеру — це незвичайна доброта і скромність, гуманність і побожність, толерантність і пошанування думки іншої людини, беззастережне визнання вчення Біблії

провулок Олекси Слісаренка

Олекса Андрійович Слісаренко (справжнє прізвище Снісар, 16 (28) березня 1891, х. Канівцевий, Шиповацька волость, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія - 3 листопада 1937 р., урочище Сандармох, Карелія, СРСР) — український поет і прозаїк. Жертва сталінського терору. Вибрані твори Слісаренка видані 1930 року у 3 тт. і повне зібрання творів 1931-1933 роках у 6 тт. Зв'язок Слісаренка з символістами й футуристами, його активна участь в літературних організаціях «Гарт» і ВАПЛІТЕ, а особливо гостра відповідь М. Ґорькому 1927 року за відмову видати переклад роману «Мати» українською мовою накликали на Слісаренка репресії

провулок Поліни Осипенко

провулок Катерини Флейшиць

Катерина Абрамівна Флейшиць (28 січня 1888 року в місті Кременчук Полтавської області в родині юриста - 30 червня 1968 року) - правознавець, професор (1940), доктор юридичних наук. Перша жінка-адвокат царської росії. Заслужений діяч науки РРФСР

провулок Наталі Забіли

Наталя Львівна Забіла (нар. 20 лютого (5 березня) 1903, Санкт-Петербург - 6 лютого 1985, Київ) — українська письменниця, поетеса. Творчий доробок Наталі Забіли характеризується різноманітністю тем і жанрів. Не випадково український поет Валентин Бичко назвав її творчість «материнською піснею, цікавою, барвистою, розумною, клопіткою, дбайливою». Просто і дохідливо розповіла письменниця малюкам про життя наших далеких предків у п'єсі-фантазії «Перший крок» (1968) та у драматичній поемі «Троянові діти», яка є поетичним переказом «Слова про Ігорів похід», присвятивши її 1500-річчю заснування Києва. 1972 року ці твори відзначено літературною премією імені Лесі Українки (стала першим лауреатом цієї премії). Поетеса широко відома як перекладач і популяризатор в Україні дитячої літератури інших народів. Їй належать переклади творів ряду російських письменників. Плідно працювала і в галузі перекладу з французької, польської та інших мов. Твори письменниці перекладено багатьма мовами. Крім того, Наталя Забіла була автором підручників «Читанка» для другого класу (1933) і «Читанка» для третього класу (1939), які перевидавалися кілька разів. Протягом багатьох років була головою комісії дитячої літератури у Спілці письменників України, членом редколегії дитячих журналів, редакційної ради Дитвидаву, виступала на письменницьких з'їздах і нарадах із питань дитячої літератури як критик і літературознавець. Однією з найкращих книжок Наталі Забіли є цикл віршованих оповідань «Ясоччина книжка» (1934)

провулок Оксани Мешко

Оксана Яківна Мешко (30 січня 1905, Старі Санжари, нині село Новосанжарського району Полтавської області – 2 січня 1991, Київ) - біологиня, учасниця опозиційного руху в Україні в повоєнний період, фактична голова Української Гельсінської групи в період масових арештів з боку КДБ в кінці 1970-х років

провулок Артемівський

Святий Артемій Антіохійський, теж Святий Артем — ранньохристиянський єгипетський святий та великомученик, воїн, римський правитель Єгипту. Обезголовлений в Антіохії в 363 році

провулок Григорія Китастого

Герой України, композитор, диригент, бандурист. Був заступником мистецького керівника Державної зразкової капели бандуристів України. Указом Президента України Віктора Ющенка № 1077/2008 від 25 листопада 2008 року за визначний особистий внесок у справу національного і духовного відродження України, поширення української культури і кобзарського мистецтва у світі колишньому диригенту і керівникові Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка у США Григорію Трохимовичу Китастому посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави

тупик Поліни Осипенко

тупик Польовий

тупик Байрактарський

На честь символу опору України - безпілотника Байрактар

тупик Караїмський

Караїми (самоназва – Караїr) - тюркський народ, який живе у Криму. Відомо, що караїми мешкали в Кременчуці ще до Першої світової війни. спроба ушанувати корінний народ України

тупик Григорія Китастого

Герой України, композитор, диригент, бандурист. Був заступником мистецького керівника Державної зразкової капели бандуристів України. Указом Президента України Віктора Ющенка № 1077/2008 від 25 листопада 2008 року за визначний особистий внесок у справу національного і духовного відродження України, поширення української культури і кобзарського мистецтва у світі колишньому диригенту і керівникові Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка у США Григорію Трохимовичу Китастому посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави

вулиця Попова

вулиця Сергія Корольова

Сергій Павлович Корольов (родове прізвище Королів); Українець за походженням. Народився 30 грудня 1906 року (12 січня 1907 року), Житомир, Волинська губернія, колишня Російська імперія - 14 січня 1966 року, Москва, Російська РФСР) - український радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної космонавтики. Академік АН СРСР (з 1958), очолив ракетну програму СРСР. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснено перший політ людини в космос та вихід людини в космос

вулиця Гульєльма Марконі

Гульєльмо Марконі (25 квітня 1874 року - 20 липня 1937 року) - італійський вчений і винахідник («батько радіо»); Нобелівський лауреат у галузі фізики (1909) за роботи з бездротової телеграфії. Налагодив регулярний трансатлантичний радіозв'язок, встановив перший радіотелефонний мікрохвильовий зв'язок На його честь названо астероїд, кратер на зворотному боці Місяця, університет, школа, аеропорт, міст, футбольний клуб

вулиця Льва Орнштейна

Композитор, піаніст, уродженець Кременчука

вулиця Івана Пулюя

(Іван Павлович Пулюй, 2 лютого 1845 року, містечко Гримайлів, нині смт, Чортківський район - 31 січня 1918 року, Прага) - український фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Встановив фундаментальні властивості й природу катодних променів, один із першовідкривачів Х-променів задовго до В. Рентгена. Професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі, державний радник з електротехніки Королівства Богемія і Маркграфства Моравія. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член Віденського електротехнічного товариства)

вулиця Євгена Чикаленка

Євген Харлампійович Чикаленко (9(21) грудня 1861, Перешори, Одеська область, Україна - 20 червня 1929, Подєбради, Чехословаччина або Прага, Чехословаччина) – визначний громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист. Один з ініціаторів скликання Центральної Ради. Автор фраз "Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені", "Хоч чорт з багна, аби не москва"

вулиця Костя Буревія

Кость Буревій (псевдоніми - Едвард Стріха, Кость Соколовський, Варвара Жукова, Нахтенборенг) (2 серпня 1888, Великі Меженки на Вороніжчині - 15 грудня 1934, київська тюрма НКВС СРСР) — український поет, драматург, театрознавець і літературний критик, перекладач. Також революційний діяч. Учасник літературної дискусії 1925-1928 й автор брошури «Європа чи Росія - про шляхи розвитку сучасної літератури». Жертва сталінських репресій (засуджений до смерті, розстріляний після процесу 13-15 грудня 1934)