«Удвох з командиром вели бій під обстрілами ворожої авіації»: Кременчук попрощався з воїном Сергієм Колядинським

4.10.2022, 16:28 Переглядів: 2 636

У військового залишилися матір та вагітна дружина на останньому місяці вагітності

Сьогодні, 4 жовтня, у Кременчуці попрощалися з 28-річним сержантом Сергієм Колядинським, який загинув 26 вересня на Харківщині.

«Не побачить свого первістка»: на війні загинув Сергій Колядинський

Молодший сержант Сергій Олегович Колядинський військовій службі присвятив три роки. Народився Сергій Колядинський 7 червня 1994 року на Донеччині. Дитячі роки пройшли у селі Градиськ Камінь-Каширського району Волинської області. На заробітках у Польщі познайомився з коханою Дариною й вирішив у Кременчуці створити родину, одружився й чекав на первістка.

Прощання відбулося у Міському палаці культури. Віддати шану Герою прийшли рідні, бойові побратими та представники міської влади.

Над домовиною схилилися вагітна дружина, матір та бабуся.

- Ти казав, що армія так багато тобі дала, що ти багато чому там навчився, - зверталася бабуся до закритої труни, яка була огорнута жовто-блакитним стягом та прапором десантників.

- Сергію назавжди залишиться 28 років... Загинув Сергій Колядинський при виконанні бойового завдання в районі Піски Харківської області. Він народився у Донецькій області у Торецьку (колишня назва Дзержинського). Тривалий час проживав на заході, але потім зустрів кременчужанку, нашу Дашу, одружилися та очікували дитину. Даша зараз знаходиться на останньому місяці вагітності.

Не судилось стати батьком... Він не був осторонь, був патріотом, завжди у перших рядах. Він був справжній десантник, молодший сержант, командир, - розповів військовий з позивним «Художник».

Побратими не на камеру розповідають, що Сергій був відважним воїном.

- Під Миколаєвом на початку повномасштабної війни Сергій разом з командиром батареї вели бій під обстрілами ворожої авіації. Нас було шестеро, але вони наказали нам залишити їх і піти, - додав один з побратимів.

Вітчим В'ячеслав поміняв Сергія на Миколаївському напрямку, після того, як вони вирушила на Харківський напрямок.

- Сергій у 2019 році вступив до лав ЗСУ. Хотів від мене не відставати - я пішов в армію, а через рік і він став на захист Вітчизни.

Я повномасштабну війну зустрів у Мар'янці, а він був під Миколаєвом. Коли їх бригаду перекинули до нас, то я їх міняв. Вони відійшли на Харківщину, а ми стали на їх місце.

Нещодавно у вересні ми з ним зустрічалися у Дружківці (Донецька область). Нам вистачало крім війни поговорити, - розповів В'ячеслав.

Схилившись на коліно, кременчужани віддали шану військовому. Після відспівування у Свято-Миколаївському соборі автоколона провела домовину з Сергієм через все місто до Свіштовського цвинтаря, де його з військовими почестями поховали на Алеї Слави.

Автор: Альона Душенко

Теги: війна воїни світла

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.