Більшість ядерного арсеналу росії відслужила свій нормативний строк і може не злетіти

Від систематичних погроз світу ядерною зброєю в останні дні путін перейшов до відвертого ядерного шантажу. Спочатку західні ЗМІ повідомили, що рф начебто вивела у море на випробування атомну субмарину «Белгород» із ядерними торпедами «Посейдон» на борту. І що це начебто неабияк «перелякало розвідку НАТО», а за нею і «країни Альянсу».

Потім у ЗМІ з’явилося повідомлення про «ядерний поїзд», який начебто рухався у бік України, і що путін начебто планує «ядерні випробування» поблизу кордонів з Україною.

На все це вже відповів Центр протидії дезінформації при РНБО, назвавши ці повідомлення «вкидами» та елементами «ядерного шантажу» путіна. «Володар кремля» так намагається примусити Україну до перемовин та змусити її західних союзників вчини тиск на керівництво України щодо початку таких переговорів.

Точність такого висновку Центру протидії дезінформації підтверджується аналізом ядерного арсеналу росії, якій наводять військові експерти.

Щодо «Посейдона». Росіяни стверджують, що ця ядерна торпеда має довжину корпусу 20 метрів, ширину — 1,8 метрів, водотоннажність — 100 тонн. По суті, це має бути мінісубмарина з ядерним реактором та атомною бомбою на борту, завдання якої — дійти до узбережжя США. Невразливість такої «чудо-зброї» нібито забезпечує заявлена швидкість ходу до 180 км/год (за іншими даними — до 200 вузлів). Але є один нюанс — навіть самі кремлівські пропагандисти визнають, що їх «Посейдон» досі настільки «сирий», що виріб досі навіть не вийшов на стадію практичних випробувань.

Що стосується «ядерного поїзда», то тут все набагато простіше. За «ядерний поїзд» автори публікації в ЗМІ видали ешелон із тентованими вантажівками. Але, 12-те Головне управління міноборони рф, яке відповідає за зберігання ядерної зброї, для її доставки використовує лише вантажівки із кунгами. Бо спецтранспорт повинен забезпечувати належний мікроклімат для ядерного боєприпасу.

Логіка «ядерного шантажу» кремля зрозуміла — так вони намагаються приховати реальний стан складових своєї «ядерної тріади». Про «слабкі місця» ядерного арсеналу рф йдеться у статті польського порталу Defence24.

Аналітики видання оцінюють атомний арсенал росії у близько 6 тисяч боєзарядів. Із яких 1500 — боєголовки, що давно відслужили свій нормативний строк і які давно потрібно було б утилізувати. Близько 2500 ядерних боєзарядів — це «стратегічна» складова, яка перебуває на постійному бойовому чергуванні та розміщена на міжконтинентальних балістичних ракетах (МБР) ракетних військ стратегічного призначення (шахтних та мобільних) та ВМФ (атомні підводні човни – носії МБР).

Третім видом «ядерної тріади» росії є бомбардувальники стратегічної авіації:

16 Ту-160 та 60 Ту-95МС. Але, як стверджують автори Defence24, боєзаряди до крилатих ракет типу Х-102 та Х-55 — не перебувають на бойову чергуванні, та закладені на бази зберігання ядерної зброї, якими опікується 12 Головне управління міноборони рф.

Інші 2000 боєзарядів — це «тактична» ядерна зброя, призначена для застосування із оперативно-тактичних ракет типів «Точка-У», «Іскандер» та інших, а також літаків тактичної авіації. Вони зберігаються на базах 12-го управління міноборони рф. Тобто, лише 41% ядерного арсеналу росії готовий до застосування натисканням на «ядерну кнопку».

Експерти говорять про важливий «географічний» нюанс розміщення об’єктів 12-го управління міноборони рф, на яких зберігається 59% її атомного арсеналу.

Із 12 баз зберігання ядерної зброї 5 розташовані біля Москви, або в прикордонних з Україною областях — Брянск (в/ч 42685, «Об’єкт 365»), Воронєж — в/ч 14254, «Об’єкт 387»), селище Можайск Московської області (в/ч 52025, «Об’єкт 365») та Бєлгород (в/ч 25624, «Об’єкт 1150»). Інші 7 баз — біля Уралу, або на Далекому Сході. Везти аж звідти ядерні заряди для застосування проти України складно за логістикою. А об’єкти в «європейській» частині рф самі можуть опинитись «під прицілом» через близькість до території України та країн НАТО.

Є й «політичний» нюанс «ядерного арсеналу» рф. 12-те Головне управління міноборони рф – це автономна структура, яка має повноваження самостійно планувати формат застосування ядерної зброї, якщо отримає наказ від путіна. Але «контррозвідуальне забезпечення» та охорону її об’єктів забезпечує фсб. Отже, у випадку кризи у ядерного арсеналу рф є декілька «контролерів».

Щодо засобів доставки ядерної зброї. Чи залишились у росіян ядерні авіабомби для літаків тактичної авіації та атомні снаряди до гармат калібру 152 мм та 203 мм, достовірних даних немає. Деякі джерела стверджують, що такі ядерні боєприпаси були утилізовані на початку 2000-х років.

ОТРК «Іскандер» може виступати носієм ядерної зброї. Але росіяни масово використовували такі ракети для нанесення ударів по цивільним об’єктам. І їх у запасі в росіян ще на початку вересня залишилося менше 200.

Крилаті ракети-носії ядерної зброї Х-102 та Х-555, що запускаються із Ту-95МС та Ту-160, за своїми льотними характеристиками нічим не відрізняються від своїх «неядерних» версій Х-101 та Х-55, які наше ППО навчилось збивати.

Що стосується стратегічної ядерної зброї, то у довіднику The Military Balance за 2021 рік зазначається, що на кінець минулого року росіяни мали 336 міжконтинентальних балістичних ракет-носіїв ядерної зброї.

Із них 66 МБР – це ще радянський спадок, тобто їм більше 30 років, 20 ракет УР-100 та 46 ракет Р-36М, більш відомих як «Сатана». Інші 96 ракет – це «Тополь» та «Тополь-М», виробництво яких відбувалось у 1990-х та 2000-х роках, із яких 60 в «шахтному» варіанті та 36 на мобільному шасі. Є ще 170 МБР комплексу «Ярс», із яких 152 в мобільному варіант та інші 18 – у «шахтному» варіанті.

Виробництво «Ярсів» відбувалось у 2000-2010-х роках. Заявлений строк служби комплексів «Тополь» та «Ярс» - від 10 до 15 років. У 2018 році міноборони рф заявляло про намір замовити роботи по подовженню строку служби цих ракет, але чи було це зроблено точно невідомо.

Виходячи із цих даних експерти зазначають, що зараз більша частина міжконтинентальних балістичних ракет відслужила свій нормативний строк служби. І якщо кремль натисне «червону кнопку», то якийсь ядерний боєзаряд цілком може вибухнути на старті, тобто у них.  

За матеріалами Defence Express