Загинув випускник Кременчуцького військового ліцею Олександр Єлісєєв

Вчора, 12 жовтня, жителі Миргорода провели в останню путь вірного солдата України Єлісєєва Олександра Олександровича. 8 жовтня поблизу села Петропавлівка Куп’янського району Харківської області у ході контрнаступу наших військ старший лейтенант Єлісєєв отримав вибухову травму, не сумісну із життям. Вчора на вулиці Довге Озеро зустріли тіло загиблого Героя живим коридором. 

Прощалися з Героєм біля батьківського дому. А поховали воїна на Алеї Героїв у Миргороді. На траурній церемонії прощання були присутні представники Миргородської міської та районної влади, Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, друзі, побратими.

Олександр Єлісєєв народився 16 лютого 2000 року у Києві. Згодом родина переїхала в Миргород. Олександр навчався у  Миргородській загальноосвітній школі №9. Математика й іноземні мови, фізична культура і громадське життя школи цікавили щирого, допитливого і розумного хлопця. Але найбільшим захопленням хлопця було Кіокушин-карате. Не втрачаючи показників у навчанні, Олександр поступово опановував цей найскладніший стиль боротьби. Виборював призові місця на змаганнях, загартовував характер, відточував власні волю і міць.  

Після закінчення 9 класів Олександр вирішив присвятити свій життєвий шлях військовій справі, вступив у Кременчуцький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, а згодом у національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного.

Відчуваючи наближення війни, влітку 2021 року пішов служити за контрактом у 14 окрему механізовану бригаду імені князя Романа Великого. Командир взводу батареї реактивної артилерії, лейтенант Єлісєєв зустрів війну на Рівненському полігоні. Його бойовий шлях проходив крізь запеклі бої на Київщині – саме його бригада не пустила ворога до столиці зі сторони Макарова.  У травні Олександр отримав звання старшого лейтенанта і  став командиром четвертої самохідної артилерійської батареї.

Його бойовий підрозділ міцно тримав оборону в районі Бахмуту і Соледару. У серпні бригаду перевели в Харківську область для участі у контрнаступальних операціях. Разом з окремим розвідувально-диверсійним підрозділом «Kraken» його Князівська бригада рівняла ворога з землею і звільняла українські міста та села від російської окупації. За понад 7 місяців війни Олександр став справжнім Князівським драконом, як в 14-ій бригаді називають артилеристів, і робив все для досягнення нашої спільної мети — перемоги. На жаль, Петропавлівка Куп’янського району Харківської області стало останнім звільненим ним українським селом.

Ворожа міна обірвала молоде життя, залишивши батьків без сина, а дружину — без чоловіка.