«Не розумію, чому на ігри не дають якусь квоту для глядачів»: в.о. головного тренера «Берсерок» Павло Легачев

Для «Кременчука» та харківських «Берсерок» льодова арена «Айсберг» стане домашньою. Й сьогодні команди зустрінуться на льодовій арені. Харків’яни після обстрілів Харківщини та знищення інфраструктури базуються у Вінниці, куди забрали не лише основну команду, а й молоде покоління, адже Харків має залишатися на хокейній мапі України.

Керівник та в.о. головного тренера Павло Легачев розповів про підготовку команди до сезону, нову домашню арену, яка ситуація з ареною у Харкові та надію, що зроблять квоту для глядачів.

- Ми базуємося у Вінниці й будемо їздити на матчі до Кременчука. Під чемпіонат сертифіковані три арени: Калуш, Кременчук та Київ.

Цього року, щоб було комфортно усім клубам, у кожному місті базуватиметься по дві команди. Так сталося, що у Калуші – «Калуш» та «Херсон», в Києві – «Київ та Сокіл», а оскільки «Кременчуку» потрібна була команда, то ми стали тією другою командою, яка буде тут грати.

У цьому чемпіонаті будуть спарені матчі – 2 матчі за 2 дні. Тому комфортно, коли приїжджають дві команди. Наприклад, «Сокіл» грає з «Кременчуком», а «Київ» з нами, а потім ми змінюємося парами та гратимемо наступного дня другі матчі.

- Яка зараз ситуація з вашою домашньою ареною? У якому вона стані?

- Домашня арена у Харкові зараз не функціонує. Минулого року ми базувалися у ТЦ «Даффі» на арені «Айсхол». Наскільки мені відомо, то зараз там немає стелі, дуже жахливий стан, який наразі не підпадає ремонту. Мені надіслали відео, де було 4 влучання у стелю льодової арени.

- Які плани на сезон?

- Плани розпочати й було чудово усім разом закінчити його. Зараз важко якісь плани будувати, а там в принципі зараз така ситуація, що у нас немає жодного легіонера. Ми зі свого боку зробили те, що у нас 13 гравців-вихованців харківського хокею. Ми базуємося у Вінниці, де є юні гравці 2010 року народження. Ми намагаємося, щоб хокей не зник з харківської мапи.

- Після початку повномасштабної війни до Кременчука приїхало багато харків’ян. На жаль, зараз матчі проходять без глядачів. Як думаєте, якщо б ігри були з підтримкою вболівальників, чи була у вас потужна підтримка у Кременчуці з боку харків’ян?  

- Думаю, що так. Не розумію, чому зараз на ігри не дають якусь квоту для глядачів. Кінотеатри працюють, торгівельні центри працюють, а спортивні змагання, на жаль, проходять без глядачів. Я вважаю, що треба було дати можливість 20% глядачів відвідувати матчі. Про підтримку думаю, що так – підтримка була б. Дуже тяжко сперечатися з хокейним клубом місцевим. У них є традиції, льодовий стадіон. Ми розуміємо, що, знаходячись два місяці у Вінниці, знайшли підтримку вболівальників. У нас зараз питають, де будуть проходити матчі, на яких ресурсах трансляції. Думаю, що підтримка зараз всім потрібна.

- У Вінниці вас прийняли як вдома?

- Дуже тепло. Ми з першого дня тренуємося тут. Спочатку тренувалися діти 2010 року, а потім я почав збирати кемп з хлопців, які були у Харкові без роботи. Ситуація була не найкраща. Й 2,5 місяці ми тут.

- Чи є зміни у вашому тренерському штабі?

- У цьому році ми трохи змінили концепцію. Виконуючим обов’язки головного тренера поки що буду я. Ми поки вибудовуємо модель, адже багато молодих гравців, з якими ще треба працювати й працювати, адже ми створюємо нову команду. Буде шанс у хлопців 16-18 років проявити себе.

У команді залишається Ігор Шаманський і тренер воротарів Богдан Курашов та тренер Олександр Барський з фізичного виховання.

Тренер «Берсерок» Олексій Лазаренко наразі боронить незалежність України й перед стартом чемпіонату підтримав гравців через відеозвернення.

З досвідчених гравців у нас кілька хокеїстів. Мені дуже приємно, що до нас приєднався Богдан Дьяченко. Так скаллося, що вся воротарська лінія у нас харківська: Богдан Дьяченко, Захар Касатонов та Тарас Мурин. Захар у нас повернувся із-за кордону. Я його відправляв до Румунії з Ігорем Шаманським, з початком повномасштабної війни там знаходилося 18 гравців, і він єдиний, хто повернувся до України. Це дуже приємно, адже багато хлопців роз’їхалося, я особисто відправляв гравців до Чехії, Угорщини, а він зателефонував та сказав, що хоче повернутися додому й грати з командою. Капітан у нас залишається. Він у нас незмінний - Євген Секірко. Асистенти: Олексій Мельников та Євген Абаджян.