«Хлопці грають у «Штутгарті», «Генті», «Ельче», — директор МФК «Кремінь» Андрій Недяк

23 жовтня 2003 року «Кремінь» перегорнув нову сторінку історії, яка стала поштовхом розвитку потужної дитячої футбольної школи. 19 років тому депутати Кременчуцької міської ради ухвалили рішення «Про створення комунального закладу фізичної культури та спорту «Міський футбольний клуб «Кремінь». Однією з умов створення професійної команди був розвиток дитячої футбольної академії.

Клуб розвивався й поступово набирав обертів. Якщо на початку 2000-х роботу з дітьми розпочинали Анатолій Безус (готував хлопців 1990 року народження), Володимир Коновальчук (1991), Олександр Зозуля (1992), Олег Кармазін (1989), Антон Диндіков (1994). Зараз у «Кремені» працює 14 тренерів: Анатолій Безус, Леонід Диндіков, Антон Диндіков, Олександр Диндіков, Володимир Дичко, Ярослав Здирко, Олександр Зозуля, Олег Казьмірчук, Євген Маринич, Сергій Мурадян, Олександр Назаренко, Олександр Поляков, Станіслав Торубара та Олександр Янковський.

На сьогодні в структурі міського футбольного клубу виховують 12 вікових груп футболістів (2006-2017 р.н.), які змагаються не лише на всеукраїнських, а й міжнародних турнірах. Вихованці команди грають як у професійній команді «Кремінь», аматорських, Першої та Другої ліг, а також за кордоном.

МФК «Кремінь» після оголошення воєнного стану одним із перших відновив роботу не лише у Кременчуці, а й на Полтавщині. «Кремінь» на перший час відкрив свої двері й для футбольної академії «Ягуар». Дві футбольні школи тренувалися пліч-о-пліч та проводили між собою товариські ігри. Частина вихованців «Кременя» виїхала закордон й змогла долучитися до команд Словаччини, Німеччини та Польщі, таких як: «Штутгарт», «Баварія», «Гент» та інші.

«Кременчуцький ТелеграфЪ» поспілкувався з директором МФК «Кремінь» Андрієм Недяком про нові виклики та як воєнний стан вплинув на розвиток дитячого футболу.

Після оголошення повномасштабного наступу на стадіоні «Кремінь-Арена» залишився лише директор та сторожі

— Андрій Дмитрович, як «Кремінь» зустрів повномасштабний наступ росії? З якими труднощами зіштовхнулися?

— Об’ява про повномасштабний наступ російської мразі на нашу Україну був шоком не лише для мене, а для держави. Сприйняв це з біллю у душі, але завжди необхідно збиратися з думками та думати, як далі працювати. З першого дня ми керувалися всіма вищими органами, як міської влади, так і військової адміністрації.

Наступного дня у клубі залишилися лише чергові сторожи і я. Чергував на стадіоні протягом тижня. Після цього почали вести розмови з старшими працівниками, щоб потихеньку викликами слюсарів та ремонтників. Й наводили лад у роздягальнях, душових, займалися благоустроєм території, поки не було дітей.

У перші дні було видно як наші діти та батьки скучили за футболом

— Андрій Дмитрович, коли вирішили відновлювали тренування? Як діти реагували на початок тренувань?

— Ближче до 10 березня ми вже були на зв’язку з нашими дитячими тренерами. Й після цього безпосередньо звернувся до міського голови Віталія Малецького та віцемера Руслана Проценка, щоб нам дозволили тренування дитячих команд. Щоб тренування допомогли дітям повернутися до нормального життя.

Спілкувався з Юрієм Анатолійовичем Шаповаловим (народним депутатом – ред.), то він дуже підтримав. Сказав, щоб ми не хвилювалися й продовжили працювати. Адже дитяча школа буде фінансуватися й буде забезпечена.

Діти знаходяться вдома, у дітей та батьків на душі дуже боляче… Діти-спортсмени — це наша гіперактивна малеча, яка біжить на тренування, біжить на вулиці, біжить у школі, вдома біжить. Й сидіти їм вдома було дуже важко.

Дуже вдячний нашому керівництву, що вони сприйняли це як хороший момент у нашому житті. Ми обговорили всі моменти, які маємо дотримуватись, як поводитися під час оголошення повітряної тривоги. Й дякуючи їм 20 березня ми розпочали тренувальний процес.

У перші дні було видно як наші діти та батьки скучили з футболом. У них очі горіли. Дітлахи побачили один одного, на полі вони почали бігти удвічі швидше та більше. Ці емоції неможливо передати.

 

Хлопці грають у «Штутгарті», «Генті»... в командах Польщі, Німеччини та Іспанії

— Ми з дитячими тренерами почали з'ясовувати, яка кількість дітей у нас залишилася, хто виїхав, хто з переселенців долучився.

У нас в основному при виїзді за кордон або в іншу область найбільше постраждав 2009 рік, багато діток з батьками виїхали за кордон та 2010 рік народження. В інших вікових категоріях точково — по дві-три дитини. На цей час в основному повернулися додому крім 2009 та 2010 року народження.

Шкода, що дітки виїхали за кордон. Єдине радує, що вони змогли «зачепитися» у хороших клубах закордоном. В основному 2010 рік, де тренери Олександр Назаренко та Анатолій Безус, то в них Горбунов грає у «Штутгарті», Спірідонов «Гамбург», Шпак «Штутгарт», Теніченко «Мюнхен», Світченко «Гент» Бельгія, Іващенко «Ельче» Іспанія, Малюченко у Чехії.

Єдине радує, що вони тренуються в таких командах — значить ми працюємо не дарма. Будемо, дай Боже, дивитися їх на Єврокубках.

— Чи багато було переселенців з областей де проводилися або тривають бойові дії?
— У перший час у нас було 63 дітей-переселенців. В основному на той час були футболісти з Харківщини, Сумщини, Київської області. Пізніше до нас почали приїжджати діти з Донецької та Луганської областей. Були діти з Херсонської області.

Частина гравців поїхали, проте частина нових приїхали. Зараз у нас тренується 40 осіб. В основному приїжджають дітлахи з Харківщини, та залишилися ті хто є.

Переселенці, які у нас були, їхали з сумом на душі, адже їм сподобалися тренери, тренування та прийом МФК «Кремінь».
Був один хлопчисько, не пам’ятаю як звати, 2012 року, був у тренера Володимира Дичка. Вони з Харкова із команди «Бенфіка», то його від нас запросили до київського «Динамо» та підписали контракт. Тато приїжджав дякував.

Бачу, що тренери тренують дітей у правильному напрямку.

Ми кожного тижня проводили збори з тренерами, де обговорили нашу подальшу стратегію розвитку клубу, як це вплине на подальший чемпіонат. Й будемо працювати далі, адже бачимо, що діти – наше майбутнє.

У нас колективи повністю сформовані. Є велика кількість дітлахів, які дай Боже, не буде такого провалу, який міг бути через виїзд за кордон, школа працює й розвивається.

 

Замість Дитячо-юнацької футбольної ліги — регіональні чемпіонати

— Зараз скасували проведення ДЮФЛУ та низки турнірів. Як виходили з даної ситуації?

— Ми дуже очікували, що дадуть добро на проведення чемпіонату ДЮФЛУ, але дозволили грати професійним командам. Після цього я зібрав хлопців, які особливо мали грати на ДЮФЛ, це 2006-2009 й 2010 рік народження сюди підтягнули, адже вони наступного року мають грати. Обговорили з тренерами наші подальші дії, запропонували обдзвонити команди, які поруч з нами «Ворскла» та «Молодь» з Полтави, «Гірник-Спорт» з Горішніх Плавнів, команди з Олександрії, Кропивницького, Кривий Ріг. Щоб тренери провели моніториг, чи зможуть команди провести ігри з командами, які територіально близькі.

«Кремінь» 2006 ми віддали у другу команду ФК «Кремінь», думає це хороше рішення. Деяких хлопців порозбирали у команди U-19, а 15-16 гравців віддали у «Кремінь-2». Ми з ними співпрацюємо з питань розвитку футболу у Кременчуці.

Команда Сергія Мурадяна «Кремінь» 2007 та Антона Диндікова «Кремінь» 2008 — зараз беруть участь у чемпіонаті, їздять до «Інгульця» у Петрове. Так само і Володимира Дичка «Кремінь» 2009 беруть участь у регіональному чемпіонаті.

Підшукують команди для ігор команда Назаренка «Кремінь» 2010, їздять і «Кремінь» 2012 Дичка і Полякова.

У Кременчуці проводимо змагання серед дітлахів, які поменше 2014-2016 роки майже кожні вихідні намагаємося проводити ігри й турнірчики серед найменших. Проводили змагання пам’яті Валентина Йосиповича Маньковського – наш колишній керівник спорткомітету Кременчука, таких людей, як він, у нашому спорті повинно бути багато. Людина яка любить спорт, тому ми на честь нього будемо проводити дитячі турніри.

*Коли готувався матеріал, стало відомо, стартує Кубок ДЮФЛУ. Участь у змаганнях візьмуть всі 4 вікові категорії «Кремінь»: U-17 (2006 р.н.), U-16 (2007 р.н.), U-15 (2008 р.н.), U-14 (2009 р.н.)

Дітлахів 2018 року набиратимуть у групу з весни

— Минулого року «Кремінь» провів експеримент й набрав одразу дві групи найменших: 2016 та 2017 року народження. Цього року групу не набрали. З чим це пов'язано? Чи є можливість дітям 2018 року потрапити на тренування?

— Восени мали набрати дітлахів 2018 року, але порадився з Антоном Леонідовичем Диндіковим, то він прийняв рішення, щоб ми почали збирати дітей навесні. Адже зараз зимовий період, осінь прохолодна й тренування необхідно проводити у залах, а залів зараз катастрофічно не вистачає. Томи прийняли рішення з весни набирати дітлахів 2018 року народження. Й тренуватиме дітей Антон Диндіков разом з братом Олександром.

Про кадрові зміни у структурі МФК «Кремінь»

У МФК «Кремінь» новий заступник директора, замість Вадима Маньковського — Антон Диндіков.

— У нас Вадим Валентинович Маньковський виїхав закордон. Хочу йому подякувати за всю ту роботу, які він виконував, адже мені він дуже сильно допомагав. Вдячний йому за проведену роботу й бажаю йому процвітання.

Єдине, що можу сказати, що незважаючи, що він зараз в іншій країні у нас продовжується робота й можливо у майбутньому будемо співпрацювати клубами.

Замість Вадима Маньковського на посаду заступника директора, у нас це йде як директор дитячої школи, став Антон Леонідович Диндіков. Порадився з заступником Русланом Проценком та міським головою Віталієм Малецьким, й попрохав, адже наразі кадрові зміни не відбуваються й на цю посаду взяти цього молодого чоловіка.

Антон Леонідович заслужив свій авторитет як в межах Полтавської області, так і в Україні. Плюс всі його команди, усіх вікових категорій, показують результат. Наприклад, «Кремінь» 2008 у ДЮФЛУ після зупинки чемпіонату займав перше місце у своїй групі, де команди полтавська «Ворскла», Суми…

Антон Леонідович — це та людина, яка допоможе дитячій школі. Усі думки, які є він викладає на футбольному полі, а я чим можу — допоможу. Антон Леонідович повністю займається дитячою командою. Всі тренери та батьки сприйняли цю новину з великою радістю.

Також за цей час ми прийняли у наш колектив тренера Олександра Полякова, який працював у полтавській «Ворсклі» та «Кремені». Це досвідчена людина. Тренував як U-19, U-21, а також вів аналітичну роботу. Олександр Федорович наразі працює з Володимиром Дичком із «Кремінь» 2009.

У цьому плані рухаємося вперед. Наші діти — це наше майбутнє!