Перемагаючи чуму: у Кременчуці презентували пам'ятну дошку Данилу Самойловичу (Сушковському)

26 жовтня у Кременчуцькій художній галереї на Коцюбинського, 4 презентували меморіальний барельєф видатному українському лікареві, засновникові епідеміології в Російській імперії, фундаторові першого в Україні наукового медичного товариства Данилу Самойловичу (Сушковському), який врятував Кременчук і Україну від чуми. Цю хворобу привезла з Москви до козацької України імператриця Катерина II.

Під час презентації у галереї зникло освітлення, тож учні-краєзнавці Кременчуцької гімназії №7 і вчителька української мови та літератури й керівниця історико-краєзнавчого музею цього навчального закладу Тамара Вібла надали історичну довідку про Данила Самойловича (Сушковського) та його життєвий і лікарський шлях під ліхтарями відеокамер місцевих ЗМІ.

Також слово мали й автори барельєфа — кременчуцькі художниця й очільниця галереї Оксана Бойко та скульптор і меценат Микола Степаненко. Вони розповіли, як створювався дизайн пам'яткої дошки та з яких новітніх матеріалів вона зроблена.

До речі, Тамара Вібла виношувала ідею створення такого відзначення видатного українця Данила Самойловича (Сушковського) близько 30 років.

Подяки кременчужанам, які причетні до створення барельєфа та його презентації, вручив керуючий справами виконкому міської ради Руслан Шаповалов. Разом з начальником управління культури та туризму Віталієм Волошком вони представляли місцеву владу на цьому заході.

Наприкінці презентації присутні побачили прем'єру присвяченої Данилу Самойловичу (Сушковському) музичної поеми місцевого композитора та богослова Сергія Горюновича та його дружини Олени, режисерки візуального ряду.

Урочисте відкриття барельєфа видатному лікареві відбудеться 4 листопада, о 10.00 у Кременчуцькій гімназії №7.

Нагадаємо, що там, де зараз в Крюкові знаходиться дамба, було облаштоване селище Карантин. У ньому стояло 9 бараків, в яких жили хворі на чуму. За вказівкою Данила Самойловича (Сушковського) лікарі носили спеціальні одяг і маски, відділяли хворих людей від здорових, щоб уникнути зараження.

На тому місці, де наразі стоїть перше приміщення гімназії №7 (його звели у 1914 році), була висока каланча пожежної частини. У той час вважалося, що найкраще чуму лікувати димом, тому тричі на день бараки обкурювали.

Раніше ми писали, що на виготовлення цієї пам'ятної дошки небайдужі «карантинці» зібрали 9 тис. грн.