Іранські балістичні ракети, які може отримати росія, потужніші й небезпечніші за «Іскандери»

Окрім дронів-камікадзе Shahed 136, які Іран поставив росії для нанесення ударів по інфраструктурних об'єктах України, невдовзі країна-терорист може отримати від іранського режиму набагато потужнішу й небезпечнішу зброю.

Про це заявив керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю американському виданню The Drive «The War Zone».

Він повідомив, що вже в листопаді росія може почати використовувати проти України іранські балістичні ракети Fateh-110 і Zolfaghar, які мають досить високу точність і велику швидкість. Протистояти їм можна лише завдяки майстерності наших зенітників та за допомогою сучасних засобів ППО, які Україна сподівається отримати від західних союзників.

За повідомленнями американської розвідки росія веде переговори про закупівлю, а можливо й вже закупила партії балістичних ракет малої та середньої дальності Fateh-110 та Zolfaghar.

В основі всіх ракет цього типу лежить радянська одноступенева некерована ракета з твердопаливним двигуном 9М21Ф комплексу «Місяць-М». 20 років тому іранці змогли освоїти випуск ракет Fateh-110, які в початковому варіанті могли вражати цілі на відстані до 200 км і нести бойову частину близько 450 кг.

Подальшим розвитком цієї ракетної системи стали ракети Fateh-313 із дальністю поразки цілей до 500 км.

Варіанти Zolfaghar, Dezful та Haj Qaseem Soleimani мають ракетні двигуни більшого діаметра, які дозволяють їм вражати цілі на більші відстані — до 700, 1000 та 1400 км відповідно. Ці ракети несуть боєголовки масою близько 550 кг.

Зважаючи на те, що російська армія майже вичерпала запас ракет «Іскандер», а іранські ракети мають приблизно таку ж масу бойової частини й таку ж, чи навіть більшу дальність польоту, росія вкрай зацікавлена у закупівлі цієї зброї.

Єдиною слабкою стороною іранських ракет, на думку експертів, може бути надійність та безпечність систему зв’язку, яка необхідна для їх прицілювання в режимі реального часу. західні фахівці зазначають, що пристрої супутникової навігації, зокрема приймачі супутників глобального позиціювання (GPS) цивільного зразка, які використовуються в іранських ракетах, можуть бути вразливими для сучасних засобів радіоелектронної боротьби, які можуть придушити їх або взагалі підмінити сигнали GPS.