Кому й навіщо потрібно приймати вітамін D

Як окремі сполуки, вітаміни відкрили лише на початку 20 століття. Зокрема, і вітамін D або кальцифероли. Відомо, що нестача цієї сполуки супроводжує рахіт у дітей та остеомаляцію (недостатню мінералізацію кісткових тканин) у дорослих.

Дефіцит вітаміну також пов’язаний із низкою інших патологій та розладів — цукровим діабетом 2 типу, деменцією та автоімунними хворобами.

У Великій Британії вважають, що профілактична доза в 400 МО вітаміну D на день не завадить усім здоровим дорослим та дітям від 5 років у період із жовтня по квітень. Таку ж дозу рекомендують приймати немовлятам на грудному вигодовуванні протягом усього року.

Для людей, які знаходяться в групі ризику, лікар/ка може призначити терапевтичну дозу. Потенційно в таку категорію людей входять:

• Вегани/ки й ті, хто рідко їсть рибу;
• Люди, які змушені залишатися в приміщенні (кволі люди старшого віку, люди з обмеженою мобільністю в неінклюзивному середовищі, пацієнти/ки медичних стаціонарів, а також полонені та ув’язнені);
• Люди з хронічними захворюваннями нирок і печінки;
• Люди з порушеним засвоєнням поживних речовин у кишківнику (хвороба Крона, виразковий коліт, целіакія та панкреатична недостатність);
• Люди, які носять закритий одяг увесь рік;
• Люди віком понад 65 років;
• Діти виключно на грудному вигодовуванні;
• Діти до 5 років;
• Люди із сильно пігментованою шкірою, які живуть у середніх та північних широтах;
• Люди, які приймають певні ліки (антиконвульсанти, кортикостероїди, антиретровірусні препарати);
• Люди з ожирінням (індекс маси тіла 30 кг/м2 і більше);
• Люди, яким зробили операцію зі зменшення шлунка (баріатрична хірургія).