Біля центральної ялинки Кременчука з'явився різдвяний вертеп

Різдвяний вертеп з'явився біля центральної ялинки Кременчука. Саме тому різдвяний вертеп тісно в'яжеться з віруваннями в щасливий почин та з магічними діями, що мають забезпечити в новому році добрий урожай.

В Україні старовинний мандрівний маріонетковий театр виник в барокову добу (друга половина 17-18 століття). Хоча перша письмова згадка про вертеп датується ще 1666 роком і вона міститься в матеріалах львівського ставропігіального братства.

Існують й інші припущення щодо першого вертепу: це 1591 і 1639 рр., також скоморошні «игры, глаголемыя куклы», які побутували ще в Київській Русі, а звичай «ходіння з куклами» відомий ще з 1573 року.

Тоді вертеп складався з дво- або триповерхового дерев'яного ящика, де на третьому або другому поверсі показували різдвяну драму, а на другому і першому, або лише першому, – механічно прив'язану до неї сатирично-побутову інтермедію. Ці поверхи за християнською традицією трактувалися як «підземелля», «небо» і «земля».

Першу різдвяну частину вертепу, яку називали »свята», мала зазвичай стабільну композицію, а от друга частина змінювалася в залежності від місцевих умов, традицій та дотепності вертепника.

Зі століттями вертеп видозмінювався – до нього почали приставати різні музичні супроводи, які додавали видовищу більшої містерії. Згодом ляльковий вертеп перетворився у «живий» вертеп, виконавців яких інколи іменували машкаратами, – ця назва походить від слова «машкара», що означає маска, личина.

Це був наче маскарад, який ніс добрим людям звістку про народження Ісуса Христа. У вуличному Вертепі ходили колядувати діти й підлітки, а в машкарати приймали лише дорослих парубків: діти бути одягнуті у звичайний одяг, а дорослі, котрі грали серйозніші ролі (смерть, царя, янголів) були в масках.