У Кременчуці уклали охоронний договір на об’єкт історії та архітектури – будинок купця Чуркіна

За ініціативи Кременчуцької окружної прокуратури укладено охоронний договір на об’єкт історії та архітектури – будинок купця 1-ї гільдії Григорія Чуркіна. Про це повідомляє Полтавська обласна прокуратура.

Наприкінці минулого року Кременчуцька окружна прокуратура в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направила до управління культури і туризму Кременчуцької міської ради повідомлення з метою вжити заходи для укладення охоронного договору на будинок купця 1-ї гільдії Григорія Чуркіна, розташований на вулиці Івана Приходька, 43.

У липні 2021 року розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації вказаний будинок внесли до Переліку об’єктів культурної спадщини як щойно виявлений об’єкт історії та архітектури.   

Наразі за результатами розгляду повідомлення прокуратури між управлінням культури і туризму Кременчуцької міської ради та балансоутримувачем (комунальним госпрозрахунковим житлово-експлуатаційним підприємством «Автозаводське») укладений охоронний договір.

Укладення охоронного договору унеможливить використання території пам’ятки для нового будівництва та інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам'ятці, також надасть змогу утримувати її в належному стані у спосіб, що потребує якнайменших змін та забезпечує збереження автентичності, просторової композиції тощо.

Відповідно до інформації співробітників Кременчуцького краєзнавчого музею, будинок купця 1-ї гільдії Григорія Чуркіна, гласного Кременчуцької міської думи, знаходився на вул. Херсонській (наразі вул. Івана Приходька), яка була центральною в Крюкові – давньому українському місті, а нині правобережному районі Кременчука.

Будинок спорудили у 1902 році. У його плануванні та вирішенні фасадів відобразилися не лише віяння часу, а й доволі химерний смак замовника. В архітектурі будинку змішалися елементи ордера класичної архітектури, деталі ліпнини, виконані в стилях рококо та бароко, різновисоке шатрове покриття даху характерне для давньоруської архітектури, тоді як асиметричність будови – данина мальовничості модерну. На фасаді будинку збереглося коване металеве кріплення, очевидно, для інформаційної вивіски, увінчує його неповторна башточка.

Купці Чуркіни – брати Григорій, Трифон та Василь – відомі благодійники. Вони постійно і щедро жертвували на Хрестовоздвиженську єдиновірську церкву (будівля не збереглася), яка знаходилася у Крюкові неподалік мосту.

Григорій Чуркін за свої кошти побудував і утримував дитячий притулок та притулок для нужденних, а також заповів кошти на спорудження і утримання притулку для хлопчиків, який побудували вже після смерті благодійника (наразі в ньому знаходиться Професійно-технічне училище №26).

Із коштів Григорія Чуркіна Кременчуцька міська дума щорічно асигнувала 260 рублів на утримання одного хлопчика і однієї дівчинки з місцевого притулку для бідних дітей та виплачувала дві щорічні стипендії за вивчення юриспруденції у Кременчуцькому технічному залізничному училищі.

Окрім цього, Чуркін заповів 52 тис. 993 рублі (на той час великі гроші) на побудову дамби, яка мала захищати Крюків від руйнівних повеней. Із вказаної суми міська дума витратила близько 10 тис. рублів на побудову міської лікарні для неімущих хворих (будівля не збереглася).

Після 1917 року будинок націоналізували. У різні часи в ньому розміщувалися клуб, кінотеатр, швейний цех, ощадна каса тощо, у період нацистської окупації – готель для німецьких офіцерів та офіцерський клуб. З 1964 року – Будинок техніки з прекрасною бібліотекою технічної літератури, а в подальшому – філіали різних банків.

Подібного будинку у Кременчуці немає. Він надає місту індивідуальності та романтизму. У 2017 році у Кременчуці навіть з’явилася нова зупинка громадського транспорту – «Будинок Чуркіна».