Кременчук попрощався з 31-річним захисником України Максимом Спиридоновим

18.01.2023, 17:28 Переглядів: 3 059

Після прощання військового поховали на Алеї Слави на Свіштовському цвинтарі

Сьогодні, 18 січня, у Кременчуці прощалися із загиблим захисником України 31-річним Максимом Спиридоновим. Військовий загинув 8 січня 2023 року в районі Авдіївки, Покровського району, Донецької області.

Максим Сергійович Спиридонов (Келебердян) народився 13 травня 1991 року. З 1 до 9 класу навчався в Кременчуцькій школі №16. У 6 класі переходив в кременчуцьку школу №17, а потім знову повернувся навчатися до 16 школи (за сімейними обставинами). Про це повідомив директор школи Олексій Довбня.

Закінчив професійно-технічне училище №29 й кілька років працював на Крюківському вагонобудівному заводі.

Максим захищав Україну від російської агресії з листопада 2022 року. Був старшим солдатом, стрільцем механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А-4007. У захисника залишилися мати, дружина та донька.

— Сьогодні прощаємося зі старшим солдатом Максимом Спиридоновим, який призивався нашим Кременчуцьким РТЦК та СП. Він закінчив професійно-технічне училище №29, потім декілька років працював на ПАТ «Крюківський вагонний завод». Але на жаль, 8 січня, під час виконання службових обов'язків, внаслідок стрілецького обстрілу біля населеного пункту Авдіївка, Покровського району, Донецької області, він загинув від осколкового поранення. У Максима залишалася мати, дружина та 8-річна донька.

Максим був дуже доброю та чуйною людиною, полюбляв свою родину, дбав про неї, любив проводити час на свіжому повітрі, полюбляв спорт. Це велика втрата для підрозділу, родини та для нашого міста, — розповів військовий з позивним «Зоряний».

Прощання з військовим проходило у Міському палаці культури. Рідні, друзі, однокласники, колеги та представники міської влади поклали квіти до домовини загиблого Героя. Кохана дружина та матір схилилися на домовиною свого Максима, яке було огорнуте у синьо-жовтий стяг.

— Знаю Максима років 10. Живемо в одному дворі. Одружився з Аліною, народилася донька.... Жили в одному домі через стінку. Хлопець працьовитий, чуйний, завжди допоможе й звертався дядько Гено... Батьком мене називав... — розповів кременчужанин, витираючи сльози.

Колега Вікторія відзначила, що Максим був дуже працьовитим й спілкувалася з ним навіть після скорочення.

— Максим прийшов до нас на Вагонобудівний завод машиністом крана. Був відмінним працівником й зарекомендував себе прекрасною людиною в колективі. Ми з ним спілкувалися. У колективі він брав гарну діяльність, працював на усіх позиціях. Як кажуть — людина від Бога. Жоден з нашого колективу не скаже про Максима поганого слова. У зв'язку з тим, що було скорочення, він пішов працювати в інше місце. Ми з ним підтримували зв'язок й спілкувалися. Ця новина нас усіх надзвичайно вразила. Молода гарна людина, гарний сім'янин, маючи маленьку дитину, маму й дружину, він пішов захищати нашу державу. Його не минула ворожа куля... Навіть слів немає скільки пакостей натворили ці орки, скільки горя країні, місту, родинам. І це продовжується... Слава нашому Герою та вічна пам'ять, — розповіла Вікторія.

Кременчужани вишукувалися живим коридором біля входу до Міського палацу культури. Схилившись на одне коліно, вони відали шану захиснику України.

Панахиду відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали військового Максима Спиридонова на Алеї Слави Свіштовського кладовища поряд з іншими захисниками України.

Фото: Артем Коваленко

Автор: Альона Душенко Фото: Артем Коваленко

Теги: війна воїни світла

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.