Власникам земельних ділянок та орендаторам доведеться сплачувати новий податок на землю

В Україні запроваджено новий податок на землю. Кожен власник земельної ділянки чи паю має сплатити мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) — мінімальний податок на землю сільськогосподарського призначення.

Цей податок торкнеться й тих громадян, чиї ділянки чи паї знаходяться в оренді, або ж взагалі ніким не використовуються. Сплачувати МПЗ має власник земельної ділянки. Але якщо земельну ділянку (пай) передано в оренду (суборенду), то податок повинні сплачувати орендарі або користувачі такої земельної ділянки. Однак, це настає лише у разі, якщо таке право користування зареєстровано належним чином.

Якщо між власником та орендарем є офіційно оформлений договір на оренду, то в ньому може бути прописано, хто сплачує податок. Якщо договору немає, то всі зобов'язання, у більшості випадків, лягають на плечі власника.

Окрім офіційно оформленого договору оренди земельної ділянки важливо, щоб право на користування нею було зареєстровано у Реєстрі прав. У тому випадку, якщо все зареєстровано та офіційно підтверджено, то платіжка з податковими зобов'язаннями надходитиме орендарю. Якщо ж оренда не оформлена належним чином, то тоді ​​платити новий податок має власник.

Мінімальне податкове зобов'язання впроваджено для того, щоб вивести земельні ділянки із «сірої оренди». За оцінкою експертів, у такій оренді, коли державі не сплачується жодних податків, знаходиться понад третини українських земель. Приблизна вартість оподаткування одного гектара (МПЗ) становитиме 1200-1300 грн.

У мінімальне податкове зобов’язання входять такі податки:

• податок на землю;
• податок з доходу за продаж урожаю, вирощеного на цій ділянці;
• податок на прибуток фізичних осіб;
• військовий збір з зарплати найманих працівників.

У 2023 році мінімальне зобов’язання має сплачуватися за 2022 рік.

Закон передбачає певні категорії громадян, які звільняються від сплати мінімального податкового зобов'язання.

Мінімальне податкове зобов’язання не встановлюється та, відповідно, не підлягає сплаті за:

• земельні ділянки, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівницькими (городницькими) кооперативами (спілками), а також придбані у власність/користування членами цих кооперативів за результатами приватизації;
• землі запасу;
• земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01.01.2022 перебували в межах населених пунктів;
• земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Також, згідно зі змінами, внесеними Законом № 2120-IX, тимчасово за 2022 та 2023 звітні роки не нараховується та не сплачується МПЗ за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованих територіях або на територіях, де ведуться бойові дії, а також визначені як засмічені вибухонебезпечними предметами /або у яких є фортифікаційні споруди.

Що зміниться для орендарів та орендодавців земельних ділянок?

Для орендарів, які ведуть свою господарчу діяльність відповідно до встановлених законодавством вимог: укладають договори оренди (суборенди) із власниками земельних ділянок, реєструють таке право відповідно до закону, не ухиляються від сплати податків, та не сплачують орендну плату «в конвертах» – нічого не зміниться. Водночас якщо орендодавці передають свої земельні ділянки орендарям без належного оформлення таких відносин, то обов’язок сплати МПЗ покладатиметься саме на орендодавця.

У такому разі орендодавець до 1 липня 2023 року отримає податкове повідомлення-рішення разом з розрахунком, проте якщо контролюючий орган не надішле останньому такі документи — то орендодавець звільняється від відповідальності за його несплату. Проте буде зобов’язаний сплатити МПЗ.

До речі, орендарі землі мають до 19 лютого зареєструвати права у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі. Такий термін встановлений законом №2698-IX. У разі, якщо цього не зробити, договори про передачу прав землекористування вважаються припиненими.

Варто зазначити, що закон №2698-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» поновлює державну реєстрацію прав на земельні ділянки за договорами оренди, суборенди та інших.