«Льотчики гинуть у небі»: Кременчук попрощався з бойовим льотчиком Владиславом Станкевичем

20.02.2023, 16:01 Переглядів: 3 829

Поховали військового поруч з іншими захисниками України, які віддали своє життя за незалежність України

Сьогодні, 20 лютого, у Кременчуці попрощалися з бойовим льотчиком Владиславом Станкевичем. Прощання відбулося у Міському палаці культури, де попрощатися з військовим прийшли рідні, побратими, друзі та представники міської влади.

46-річний старший лейтенант Владислав Станкевич та 47-річний капітан Геннадій Бутенко, які служили в Полтаві, загинули 31 січня внаслідок падіння повітряного судна Мі-2. З героями 17 лютого прощалися у Полтаві, а потім у Сумах та Кременчуці.

Загинув льотчик-штурман з Кременчука Владислав Станкевич

Владислав Олександрович Станкевич народився 10 квітня 1976 року у Кременчуці. Льотчик-штурман вертольота військової частини А3384 18 окремої бригади армійської авіації ім. Ігоря Сікорського. Виконуючи обов’язки військової служби загинув 31 січня.

Воїн був призваний на військову службу під час мобілізації з 29.03.2014 року. З 2015 року продовжив службу за контрактом, був старшим лейтенантом, льотчиком-штурманом вертолітної ланки вертолітної ескадрильї. У героя залишилися дружина, донька та мати.

— Владислав мав багато бойових вильотів, мав нагороди за участь в АТО та ООС. З початку повномасштабної війни росії проти України Владислав Станкевич виконував бойове завдання у зоні безпосередньо зіткнення. Але під час навчальних польотів його повітряне судно зазнало ушкодження, згодом отримав другу техніку.

Був хорошим спеціалістом та інструктором. У ході виконання навчального завдання загинув. Дуже багато людей сьогодні прийшло попрощатися, всі побратими добре про нього відгукуються. Це був льотчик, дуже комунікабельна людина. Як кажуть, льотчики гинуть у небі, а ховають їх на землі, — розповів військовий з позивним «Художник».

Побратими, які служили разом з Владиславом Станкевичем розповів, знали його не лише, як льотчика-професіонала, а й доброго сім’янина.

— Знав його два роки, коли я прийшов служити в ескадрилью, то Владислав був на посаді льотчика-штурмана. Він був правильною людиною, гарним військовослужбовцем, який старанно виконував свої обов’язки. До нього ніколи питань не було. Дуже грамотний чоловік. Не лише в плані авіації, а й життєвих і побутових питань, — розповів військовослужбовець.

Побратим, який був командиром ланки, додав:

— Коли я прийшов, він вже служив у ланці. Було багато відряджень... Він був сімейною людиною. Добрий, чуйний, у будь-якій ситуації допомагав. Як льотчик був дуже освіченим, завжди вдосконалювався. Був моїм підлеглим, мені передзвонили, як трапилася трагедія і сказали, що під час польоту загинув.

Ще один із побратимів пригадує, що познайомились із Владиславом у 2018 році, а у 2019 році більш плідно служили у Краматорську.

— Він був дуже спортивний, займався спортом. Порядний офіцер, льотчик та сім'янин. Він дуже любив родину, доньку. Дуже хвилювався, коли вона вступала в університет, був педантичним у цьому плані, постійно возив її, допомагав. Грамотний у всіх напрямках. З ним можна було поговорити на будь-які теми. Усі проблеми допомагав вирішити та домовитися. Велика втрата для бригади. Гарна людина, — додав військовий.

Після прощання у Міському палаці культури кременчужанин вишукувалися живим коридором до сходів, схилившись на одне коліно. Після автоколона вирушила до Свіштовського цвинтаря, де поховали Владислава Станкевича на Алеї Слави, поруч з іншими полеглими Героями.

Фото: Альона Душенко

Автор: Альона Душенко Фото: Альона Душенко

Теги: війна воїни світла

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.