Померла колишня директорка Кременчуцької трикотажної фабрики Ангеліна Власова

24 лютого померла відома кременчужанка Ангеліна Володимирівна Власова, трохи не доживши до свого 90-річного ювілею.

Як розповів ТЪ краєзнавець Євген Бергер, Ангеліна Власова народилася 16 травня 1933 року під Чернівцями. Під час війни була з мамою в евакуації. Після школи закінчила Київський інститут легкої промисловості. У Кременчук приїхала у 60-х роках, спочатку працювала головним інженером Кременчуцької трикотажної фабрики, а потім не одне десятиліття очолювала її.

У некролозі, який надав редакції член Національної спілки журналістів Володимир Шевченко, йдеться, що Ангеліна Власова сприяла будівництву сучасної фабрики трикотажного полотна, що на Пивзаводі.

Працюючи директоркою трикотажної фабрики, збудувала спальний корпус у дитячому оздоровчому таборі «Чайка» на Пивисі, де щороку відпочивали діти працівників фабрики. Для табористів і вожатих «Чайки» працівники фабрики розробляли і шили щоденну і спеціальну форму, в яку одягалися відпочиваючі на святкові заходи табору. З року в рік для дітей купувалися ігри, спортивний інвентар тощо.

Ангеліна Власова була однією із засновників першого на Полтавщині приватного вищого навчального закладу – Інституту економіки та інформаційних технологій. Майже два десятиліття працювала в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій і управління деканом факультету довізувської підготовки, сприяла відкриттю і успішній роботі ліцею «Надія України», беззмінно працювала завідувачкою кафедри економіки.

За роки роботи у рідному університеті пані Власова написала чимало наукових робіт з економіки та інших економічних дисциплін,
отримала наукову ступінь. Випустила п’ять навчальних посібників з економіки, задачники тощо. Щороку брала участь у численних всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях і отримувала дипломи і нагороди.

Ангеліна Володимирівна написала і випустила у світ свої спогади, багато спілкувалася з журналістами місцевих ЗМІ, її статті друкувалися у місцевих і обласних виданнях. Вона має чимало державних нагород, обласних, місцевих почесних грамот, їй було присвоєно звання «Заслужений працівник легкої промисловості».

Щире співчуття синові Володимиру, його родині висловлюють колишні викладачі КУЕІТУ, його випускники, а також спілчани Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України.