Сьогодні, 7 березня, Кременчук в останню путь провів військового Максима Тихоненка з позивним «Демон» (2 серпня 1983 р.н.). Захисник України загинув 27 лютого під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області.
Прощання з військовим відбулося у Міському палаці культури. Провести воїна в останню путь прийшли рідні, знайомі, друзі та представники міської влади. Серед присутніх — бойові побратими, які вирвалися з передових позицій, також були побратими, які дійшли на милицях. У Максима залишилися батьки, дружина та син.
Максим був призваний на військову службу під час мобілізації 10 березня 2022 року й був старшим бойовим медиком.
Над домовиною схилилася дружина та батьки
*Єгері – спецпідрозділ, який повинен воювати у тилу ворогу, наносити ушкодження техніки чи особистого складу. Влаштовувати диверсії, проводити розвідку. Минулого року влились у десантно-штурмові бригади, як розвідники.
Побратим Андрій пригадав, що познайомився з Максимом пів року тому у Соледарі, коли захищали завод «Артемсіль», якраз там і познайомилися їх 54 та 71 бригади.
— Працювали разом, хоч з Максом познайомилися ще влітку у Дмитрівці, де разом працювали. Згадати можу лише хороше, адже служив в елітній військовій частині — це наші єгері. Вони довели, що український солдат — почесне звання, і він це довів, довів на 1000%.
Важко було 4 дні тому дізнатися, що він загинув. Я якраз був на Часовому Ярі, хлопці написали, що трапилась така ситуація. Слава Богу, що вдалось приїхати. Командування поставилось із розумінням, тож ми ховаємо товариша і повертаємося назад.
Дійсно Максим загинув, коли рятував побратима, але подробиць на жаль не можу розповісти.
У Максима був позивний «Демон». Це був наш «Демон». Він у нашій пам’яті назавжди залишиться Максом «Демоном». Він відповідав цьому позивному на 100%, адже коли у нас були виходи, то «косив» свинособак. Просто неймовірна людина. У цивільному житті був неймовірно доброю людиною, батьком, чоловіком, сином, але на передовій був справжнім демоном. Ці підтвердить кожен із 54 і 71 бригади.
На його рахунку не одне врятоване життя. Бойові медики — повноцінний боєць із повноцінною зброєю, який повноцінно бере участь у бойових завданнях і «косить» свинособак.
З бригадою, де служив Максим Тихоненко, співпрацює кременчуцька волонтерка Алла Заможська.
Схилившись на одне коліно, кременчужани утворили «живий коридор» шани, від Міського палацу культури до самих сходів. Після відспівування у Свято-Миколаївському соборі поховали воїна на Алеї Слави Свіштовського цвинтаря.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.