«Витягував пораненого побратима ціною власного життя»: Кременчук попрощався з воїном Андрієм Резваном  «Бородою»

Сьогодні, 8 березня, Кременчук попрощався з 36-річним військовим Андрієм Резваном. Бойовий медик загинув 27 лютого на Донеччині в районі села Олександрівка, Мар’їнського району, коли витягував пораненого побратима. В Андрія залишилися батьки, кохана дружина та дві маленькі донечки, які любили свого татка.

Андрій Вікторович Резван народився 12 травня 1986 року у Кременчуці. Тут закінчив 21 школу. Подруги дитинства згадують Андрія як веселого та безвідмовного хлопця.

- Ми всі з самого дитинства разом. Й мешкали на одній вулиці, разом вчилися в одній школі. Дуже важко говорити. Андрій був людиною, яка ніколи не відмовить. Це найкраща людина. Ми знали, що він відправився на війну, - розповіли кременчужанки.

Андрій працював у Кременчуці на Кремтехмаші. З початку повномасштабної війни став на захист України. Був старшим солдатом, старшим бойовим медиком 2 групи 4 роти 2 загону СП військової частини А-4030.

Військовий, який витягував загиблого Андрія, розповів, що «Борода» (позивний Андрія Резвана) намагався врятувати їх побратима, але в цей час прилетіла міна.

- Він своїм життям врятував побратима. У нас був важкий бій, під час якого у нас загинуло багато хлопців... Тоді пішло багато поранених, ми викликали евакуаційну машину, почали грузити й нас розстріляли. Прилетіла міна... Хлопчина, якого витягував Андрій - вдалося врятувати. Ми його погрузилу в машину. Врятували такою ціною, - розповів військовий ледь стримуючи сльози.

Андрій був там де пекло й не боявся лізти під кулі, щоб врятувати побратима.

- Андрій був дійсно бойовий медик, який з початку війни пішов воювати, щоб захистити свою дружину, матір та двох доньок. Так сталося, що на війні витягував хлопців з поля бою, але зі сторони противника побачили, що він витягує побратима — розірвалася міна й 27 лютого Андрій загнув. Вони бачать, що наші хлопці під обстрілами, під артилерійськими вибухами, не кидаємо своїх хлопців. Він був в одній з відомих на сьогодні бригад, розвідник. Тривалий час воював.

Вчора поховали його побратима, також бойового медика, який накрив своїм тілом побратима.

Наш Андрюшка витягував з поля бою пораненого побратима... Й сьогодні проводжаємо в останню путь Героя, й це без прикрас. Андрій не побоявся артилерійських вибухів, ворожої кулі і поліз туди, де було пекло аби врятувати свого друга,- розповів військовий з позивним «Художник».

Схилившись на одне коліно кременчужани утворили живий коридор шани. Після відспівування у Свято-Миколаївському соборі, поховали захисника на Свіштовському цвинтарі на Алеї Слави.