У Кременчуці попрощалися з військовим Ігорем Білошапкою, який загинув на Луганщині

13.03.2023, 15:47 Переглядів: 2 648

Про загибель військового повідомили рідним у День його народження

Сьогодні, 13 березня, у Кременчуці прощалися із військовим Ігорем Білошапкою, який загинув 28 лютого на Луганщині. Прощання з мешканцем Піщанської громади відбулося у Кременчуці в міському палаці культури. Віддати шану захиснику України прийшли рідні, близькі, небайдужі мешканці, а також представники міської влади Кременчуцької та Піщанської громад.

На щиті з Луганщини повертається воїн з Кременчуччини Ігор Білошапка

Ігор Олександрович Білошапка народився 6 березня 1983 року народився 6 березня 1983 року в смт. Онуфріївка, Кіровоградської області.
У 2020 році разом із дружиною Оксаною та синами Ярославом і Максимом Білошапками переїхали у с. Кривуші, Піщанської територіальної громади. У родині народилося двоє синів.

З початком повномасштабного вторгнення вступив до лав ДФТГ, а з жовтня 2022 року служив у лавах ЗСУ. Був солдатом, навідником 4 парашутно-десантної роти 2 парашутно-десантного батальйону військової частини А-1126. Загинув на російсько-українській війні 28 лютого 2023 на Луганщині, в районі населеного пункту Червонопопівка, під час виконання бойового завдання, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.

— З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну вступив до ДФТГ (державного формування територіальних громад). Щоб навчитися військовій справі, дуже добре в нього виходило, але з листопада минулого року пішов добровольцем до військкомату. Він потрапив в десантно-штурмову бригаду, де воював. Був навідником. Але 28 лютого у Луганській області від осколкового поранення він загинув.

Ігор був працьовитим, добрим, сімейним. Ховати будемо у Кривушах, де його дім, який хотів викупити. Планів багато, але всі плани забрала війна, — розповів військовий з позивним «Художник».

Попрощатися з Ігорем прийшли колеги та представники «Соколи Полтавщини» (раніше одне з ДФТГ). Бойові побратими-десантники, на жаль, не змогли вирватися з передових позицій.

— Три роки як ми знайомі. Ми разом працювали на будівельній фірмі. Ігор був дуже хорошою людиною. Був добрим, до безтями любив дружину і дітей. Й вони його також любили. Всяке траплялось в житті, на будівництві постійно якісь приколи. Та скажу, що із ним було весело. Гарною був людиною, про нього поганого нічого не скажеш.

Дізнався, що Ігор пішов на війну, коли він був на фронті. Потім зв’язувався. Останній раз відписав 6 березня, на його День народження. Дивлюся не відписує, думав, що зайнятий… Через кілька днів мені повідомили про загибель. Саме 6 березня дружина і матір Ігоря дізнались, що він загинув. Боляче втрачати гарних друзів, — розповів товариш Андрій.

Ігор до мобілізації чергував на одному з трьох блок-постів у Кривушах. Про це журналістам розповів перший заступник Піщанської територіальної громади Роман Назаренко.

— З ним зустрічався, пересікався. З перших днів повномасштабної війни в селі Кривуші було організовано три блокпости. На одному з блокпостів Ігор ніс службу, поки блокпости існували, він ніс чергування. У селі Кривуші в 4 класі навчається його молодший син. Дуже порядна й позитивна родина. Для нашої громади це велика втрата і великий біль.

Схилившись на одне коліно кременчужани утворили живий коридор шани. Після відспівування у Свято-Миколаївському соборі автоколона вирушила у село Кривуші Піщанської громади, де поховали Героя на місцевому цвинтарі.

Фото: Альона Душенко

Автор: Альона Душенко Фото: Альона Душенко

Теги: війна воїни світла

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.