Солдата ЗСУ засудили на 5 років за відмову їхати на виконання бойового завдання під Бахмут

У Дружківці Донецької області солдата 54-ї механізованої бригади Максима Єрмілка засудили до п'яти років позбавлення волі за відмову виконати наказ про передислокацію під Бахмут. Про це повідомляє 368.media із посиланням на вирок місцевого суду за ч. 4 ст. 402 ККУ (ред. - Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, — карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років).

У липні минулого року гранатометник Єрмілко перебував у тиловому пункті управління. Там він отримав від начальника штабу розпорядження у складі загону висунутись для виконання бойового завдання на глибину взводних пунктів у район оборони. Солдат відверто відмовився виконати вказаний наказ капітана.

Під час судового засідання Єрмілко свою вину визнав частково. Він пояснив, що у березні 2022 року отримав осколкове поранення ноги та руки. Його відправили до шпиталю, де через 2 тижні після закінчення лікування йому сказали, що уламки залишилися, але йому їх не видалили пояснивши, що вони або приживляться, або самостійно вийдуть. 

У квітні гранатометник приїхав до своєї військової частини. Позиції бригади були у смт Мар'їнка. Там він перебував до 14 липня. Позиції були належним чином облаштовані. 

Їх зібрали з цих позицій та надали наказ їхати до Бахмута. Сказали, що ротації не буде, оскільки змінюють іншу бригаду, яку зазнала великих втрат. Він був здивований та обурений цим наказом, почав розмовляти з командиром на підвищених тонах. Він відмовився їхати на нові позиції у зв'язку з тим, що мав поганий морально-психологічно стан. 

Максим Єрмілко наполягав на тому, що їм треба відпочити, набрати додаткових людей, провести бойове злагодження підрозділу, що зазвичай триває 2-3 місяці. Після того, як він відмовився виконувати наказ, його та ще кількох повезли до смт Олексієво-Дружківка. А ті солдати, які були готові висуватися на позиції, поїхали на передній край оборони. Після його відмови виконувати наказ командування записало це на відео та передали матеріали до військової прокуратури.

Під час судового засідання його думка про виконання наказу не змінилася й він знову заявив, що не був готовий виходити на бойові позиції. Військово-лікарська комісія визнала Єрмілко придатним до військової служби. У суді він визнав свою провину частково, заявивши, що вважав відбуття на позиції за вірну смерть, оскільки вони там нібито не мали підтримки артилерії.

Згідно зі свідченнями свідків скоєння злочину під час відмови виконати наказ солдат це нічим не обґрунтував. Під Бахмутом штурмових дій у той час не було — вони почалися лише у вересні 2022 року. Разом з Єрмілко усього тоді їхати на нове місце дислокації відмовилися семеро військовослужбовців.

Суд визнав Максима Єрмілко винним у скоєнні воєнного злочину, передбаченого п.4 ст. 402 Кримінального кодексу України (Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці) та призначив йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.

Нагадаємо, у січні 2023 року Президент України підписав законопроєкт №8271 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці», який був ухвалений Верховною Радою 13 грудня 2022 року. Тоді за нього проголосували усі парламентські фракції, окрім «Голосу».

Така одностайність народних депутатів пояснюється тим, що законопроєкт №8271 ініціювали Генштаб ЗСУ та Міноборони, які аргументовано пояснили народним обранцям нагальну необхідність його швидкого ухвалення.

Зокрема, через хвилю обурення та незадоволення цим законопроєктом з боку деяких політиків та громадських діячів, які вимагали від Володимира Зеленського не підписувати цей закон, на підтримку законопроєкту був вимушений виступити Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який заявив, що «армія тримається на дисципліні».