Українці найбільше довіряють ЗСУ, волонтерам та добровольцям, а президент — на 6 місці

Збройним силам України серед державних та суспільних інститутів довіряють найбільше українців – 96% опитаних, а Президенту України - 83%.

Про це свідчать результати опитування соціологічної служби «Центр Разумкова».

Оцінка процесів, що відбуваються в країні

61% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, а 21% — що в неправильному. У вересні-жовтні 2022 року ці показники становили відповідно 51% і 28%, а наприкінці 2021 року (напередодні повномасштабної агресії росії) — відповідно 20% і 65,5% (тобто тоді майже дві третини опитаних вважали, що країна рухається у неправильному напрямі).

Значно зріс рівень оптимізму українців: 49% українців вірять, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років, а 36% вважають, що зможе подолати проблеми у більш віддаленій перспективі. Лише 3% вважають, що Україна не здатна подолати існуючі проблеми.

Наскільки добре влада справляється з виконанням своїх функцій під час війни

На думку громадян, найкраще влада справляється з вирішенням проблем у таких сферах:

• оборона країни (82% опитаних відповіли, що влада з цим справляється «дуже добре» або «скоріше добре», лише 13% — що «дуже погано» або «скоріше погано»),
• енергозабезпечення (відповідно 80% і 16%),
• зовнішня політика (відповідно 75% і 15,5%),
• освіта (відповідно 56% і 29,5%),
• охорона здоров’я (відповідно 54% і 36%),
• соціальний захист та пенсійне забезпечення (відповідно 53% і 37%).

Гірше оцінюється діяльність влади в економічній сфері (відповідно 45% і 45,5%), у сфері відбудови країни (відповідно 38% і 36%).

Частіше негативно оцінюється діяльність у сфері боротьби зі злочинністю (відповідно 38% і 47%), правосуддя (відповідно 29% і 48%) та боротьби з корупцією (відповідно 24% і 66%).

Довіра до інститутів суспільства

Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 96% опитаних), волонтерських організацій (88%), добровольчих загонів (87%), Національної гвардії України (86%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (85%), Президента України (83%), Державної прикордонної служби (82%)

Понад 70% українців довіряють Міноборони (78%), СБУ (74%), Національній поліції (71,5%) та Церкві (70%).

Громадським організаціям довіряють 66%, ЗМІ України – 65%, Нацбанку – 58%, місцевій владі – 56% респондентів. Уряд України має 50% довіри населення.

Більшість респондентів висловлюють недовіру чиновникам (не довіряють 64%), політичним партіям (63%), судам (59%) та Верховній Раді України (51%).

Довіра до політиків

Серед політиків, посадовців та громадських діячів президенту Володимиру Зеленському довіряють найбільше — 85%. У 2021 році цей показник становив 33%.

Також довіряють політику та активісту Сергію Притулі (65%), раднику глави Офісу президента Михайлу Подоляку (59,5%), меру Києва Віталію Кличку (58%), секретарю РНБО Олексію Данілову (55%), прем'єру Денису Шмигалю (52%) та міністру оборони Олексію Резнікову (51%).

Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру главі ОП Андрію Єрмаку (відповідно 41% і 36%), голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку (35% і 27%), активісту Сергію Стерненку (29% і 18%), новому главі МВС Ігорю Клименку (27% і 17%).

Більшість опитаних не довіряють Юрію Бойку (82%), Юлії Тимошенко (76%), Петру Порошенку (65%), Олексію Арестовичу (59%).

Частіше висловлюють недовіру, ніж довіру голові фракції «Слуга Народу» Давиду Арахамії (відповідно 39% і 27%).

Про опитування

Соціологічна служба Центру Разумкова з 22 лютого по 1 березня 2023 року опитали 2020 респондентів віком від 18 років методом face-to-face у 22 областях України, у тому числі у Полтавській, та місті Києві. У Запорізькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Його результати оприлюднили сьогодні.

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування (за віком, статтю, типом поселення).

Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.