Вічна пам'ять та шана загиблим захисникам України
За останні дні Глобинська громада Кременчуцького району попрощалася із двома загиблими захисниками України. 20 березня попрощалися із Василем Іващенком. 14 березня під час виконання службового обов’язку, пов’язаного із захистом Батьківщини, в населеному пункті Часів Яр Бахмутського району Донецької області загинув Василь Іващенко.
Народився Василь 25 червня 1992 року в селі Петрівське Старобешівського району Донецької області.
У 1996 році його сім’я переїхала до села Великі Кринки, де зростав, мужнів, навчався. У 2008 році, закінчивши Великокринківську загальноосвітню школу І-ІП ступенів, Василь вступив до Кременчуцького професійного ліцею нафтопереробної промисловості та у 2011 році отримав спеціальність газозварювальника. Працював у ПП «Райагробуд», ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», ТОВ НВП «Глобинський м’ясо-молочний комплекс».
14 листопада 2022 року Василя призвали на військову службу під час мобілізації. Захисник проходив службу на посаді сапера інженерно-саперного взводу 2-го аеромобільного батальйону 77 окремої аеромобільної бригади.
— Ми завжди маємо пам’ятати ціну свободи та незалежності, яку продовжує платити наш народ кожного дня. Василь прагнув мирного майбуття для нашої Незалежної України, заради цього й поліг на полі бою. Віримо, що Герої, які віддають своє життя за нашу Батьківщину, не вмирають, а стають «Лицарями світла». Їхні душі відлітають на небеса й звідти захищають нас усіх. Світла пам’ять мужньому воїну, щирі співчуття рідним, — йдеться у повідомленні громади.
Наступного дня, 21 березня, Глобинська громада попрощалася з Володимиром Даніловим, який героїчно загинув 15 березня, рятуючи під обстрілами поранених побратимів у районі населеного пункту Красногорівка Донецької області.
Народився Володимир 13 січня 1967 року в с. Устимівка, де минуло його дитинство і шкільні роки. Закінчивши школу Володимир вступив до Кременчуцького медичного училища, де здобув професію всього свого життя, пішов працювати на станцію швидкої допомоги в Глобинській центральній районній лікарні.
З 1986 по 1988 роки проходив службу в армії. У 1988 році одружився, а у 1990 році в родині народилася донечка. З 1989 по 1996 рік Володимир працював у медичній частині Кременчуцького льотного коледжу. З 1996 по 2012 рік — анестезист в реанімаційному відділенні Глобинської центральної районної лікарні. Володимир був вірний медичній справі, все своє життя він присвятив допомозі людям.
З першого дня повномасштабної війни Володимир Данілов служив у роті охорони нашого міста на посаді старшого бойового медика. 18 лютого був переміщений до військової частини А7097, де обіймав посаду командира 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти.
— Ми не маємо права втомитися від війни, а натомість повинні зробити все можливе і неможливе для того, щоб такі непоправні втрати не були марними, щоб Україна вийшла Переможцем у цьому кривавому бою, щоб ми вкотре довели усьому світу, що нашу націю не скорити! Ми не маємо права забути бодай одне ім’я тих, хто віддав своє життя за нас, за наше майбутнє!
Щирі співчуття рідним і близьким загиблого Захисника. Жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти рани в душі рідних.
Вічна пам’ять і слава Герою! Вічна пам’ять і слава всім, хто віддав своє життя за Україну! — додали у пресслужбі громади.