Кременчуччина попрощалася з тренером з тайського боксу Олексієм Білобровкою, який загинув на війні

— З Олексієм ми познайомились, мабуть, років у 10, тобто 19 років тому. Ми обидва грали за дитячу академію футбольного клубу «Гірник-Спорт». Тож з того моменту наша дружба все більше і більше міцніла.

Олексій, скільки я його знаю, був людиною з активною життєвою позицією. Спочатку займався футболом, а потім тайським боксом. Тайському боксу він віддавав усього себе, спочатку як спортсмен, а потім як тренер. Він був талановитою та цілеспрямованою людиною, можу сказати лише одне, що ця клята війна не дала можливості йому розкритися на усі 100%.

Мій друг Олексій був дуже доброю та чуйною людиною, було багато випадків, коли він роздавав гроші бабусям та іншим людям, які зачасту стоять біля магазинів. Олексій був справжнім другом. Ніколи, жодного разу не було такого, щоб він не допоміг своїм друзям та товаришам. Він справді готовий був віддати останню сорочку заради друзів.

Мабуть, усі його близькі друзі знали, що він був призваний до лав Збройних Сил України навесні 2022 року. Він завжди підтримував зв’язок зі мною та іншими хлопцями.

На скільки мені відомо Олексій загинув у Бахмуті 18 березня, під час виконання бойового завдання, отримавши осколкові поранення несумісні з життям.

Це була неймовірна людина, при спілкуванні з якою ти просто заряджався позитивом та отримував задоволення від проведеного часу з ним. Мені та усім близьким буде безмежно його не вистачати.

— Це один з моїх найкращих друзів, друг з дитинства, ми з ним з дитячого садочку, в одному класі навчались та до останнього дня його життя дружили та спілкувались.

Останній раз вітав його з Днем народження його доньки — Маї, 14 березня.

Це була найдобріша людина, яку я знав, людина з величезним серцем. Він завжди дбав про своїх рідних, друзів, просто знайомих. Завжди був людяним, справедливим, щирим. Ми навіть у школі інколи називали його «Милосердя»:)

Він був спортсменом із дитинства… спочатку футболістом, вже у старшому віці почав професійно займатись тайським боксом та згодом став професійним тренером у Горішніх Плавнях, тренував діточок та дорослих. Згодом переїхав до Ірпеня, де також тренував молодь

Я знав, що він захищає нас на війні, нашу рідну країну. Він за власним бажанням пішов до ЗСУ, приблизно у березні-квітні 2022 року.