Схилившись на коліно, попрощалися з військовим Анатолієм Моргуном «Кременчук»

29.03.2023, 15:31 Переглядів: 3 141

Поховали сержанта на Алеї Слави поруч із іншими полеглими захисниками України

Сьогодні, 29 березня, у Палаці культури кременчужани попрощалися з полеглим захисником України Анатолієм Моргуном, який загинув 20 березня на Донеччині.

Віддати шану захиснику України прийшли рідні, близькі, друзі, побратими з передових позицій та представники міської влади.

У залі родина схилилася над закритою домовиною, яка була огорнута у синьо-жовтий стяг.

Анатолій Іванович Моргун народився 15 серпня 1978 року в селі Оболонь Семенівської громади Кременчуцького району. Працював на різних підприємствах Кременчука. Анатолій захищав Україну від російської військової агресії практично з перших днів повномасштабного вторгнення росії на території України. Був головним сержантом 2 загону спеціального призначення військової частини А-4030 (71 окрема єгерська бригада).

Загинув 20 березня 2023 року на Донеччині в районі населеного пункту Красногорівка під час виконання бойового завдання, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.

На російсько-українській війні загинув воїн з Кременчука Анатолій Моргун

— Оскільки Анатолій був колишнім десантником та мав спеціальну підготовку, його направили в одну з військових частин, яка займалася диверсійною роботою у тилу ворога. Як бачите, тут багато військових — його підлеглих. Він був принциповим, суворим, вольовим, працьовитим, умів усе пояснити й чомусь навчити. У нього залишився син, який навчається в нас в інституті, дружина, сестра та мати, — розповів військовий із позивним «Художник».

Ольга Жабко знала його по дачному кооперативу, додала, що є речі, які неможливо пробачити. Одна з них — втрата таких людей, як Анатолій.

— Він — дуже відповідальна людина. На нього можна було покластися за будь-яких обставин. Він завжди приходив на допомогу. Відчуваєш біль, жаль, адже ми втратили товариша, який був для нас важливий. Він допомагав усім, яка б не була проблема.
Згадую, як він йшов: завжди розвернуті плечі, високо піднята голова, відкритий погляд. Він дуже любив це життя, дуже шкода, що так сталося. Якщо є речі, які не можна пробачити — то це втрату таких людей, — розповіла жінка.

Побратим з позивним «Німий» зауважив, що Анатолій після поранення змінив свій позивний. Якщо раніше у нього було прізвисько «Замок», то потім він поміняв на «Кременчук». Загинув Анатолій 20 березня під час мінометного обстрілу, отримав поранення несумісні з життям.

— Він відповідальна людина. Як сержант — взірець для інших сержантів та особового складу, переймався проблемами своїх підлеглих. Його всі поважали, він дійсно був хорошою людиною.

У нього були бойові поранення, він пройшов лікування, реабілітацію і згодом знову вийшов у бій.
Коли потрібно було евакуювати поранених, то він вийшов — і його поранило. У житті він був душевним, ми пересікалися часто, про нього лише позитивні спогади.

В Анатолія був перший позивний «Замок», а після поранення взяв позивний «Кременчук». З цим позивним він загинув, — додав головний сержант роти з позивним «Німий», який знав Анатолія з початку формування бригади.

Схилившись на одне коліно, кременчужани утворили коридор шани. Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі автоколона вирушила до Свіштовського цвинтаря, де поховали Анатолія Моргуна поруч з іншими полеглими захисниками, які віддали своє життя за свободу та незалежність України.

Автор: Альона Душенко Фото: Олександр Попенко, Альона Душенко

Теги: війна воїни світла

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.