Чим відрізняються календарі: григоріанський, юліанський та новоюліанський

Що ближче ми підходимо до свят, то частіше в нашому суспільстві виникають суперечки щодо різних календарів. Люди заплутуються. У них виникає питання, за яким календарем святкувати Великдень та інші свята.

Тож спробуємо з’ясувати, в чому різниця між юліанським, григоріанським та новоюліанським календарем. Допоможе в цьому протоієрей Анатолій Куліш.

— До нашої ери Римською імперією правив Юлій Цезар. Якось він вирішив уніфікувати календар, провівши календарну реформу. Відтоді вся Римська імперія жила за одним календарем, який отримав назву юліанський.

Потім, у кінці 16 століття, Римський папа Григорій XIII, який цікавився астрономією та іншими науками, зрозумів, що за певний проміжок часу набігають зайві дні.

Таким чином з’явився григоріанський календар, за яким і жила уся Західна церква, тобто церква католицька.
Коли до влади в Україні прийшла спочатку Українська народна республіка, а потім і більшовики підтримали той двіж із календарями, то в 1918 році був запроваджений календар, за яким жила уся Європа — це григоріанський календар.

Саме тому в 1918 році усе змістилося на 13 днів наперед — 31 січня стало 14 лютого.

Проте церква з більшовиками не погодилася. Як більшовики не намагалися перевести церкву з юліанського на григоріанський календар, церква на це не пішла і залишилася жити за старим стилем.

Саме з цього часу з’явилася ця розбіжність у 13 повних днів.

Проте на 1918 році оцей рух із календарями не закінчився.

У 1930 роках один із вчених створив новоюліанський календар, який прийняла на сьогодні більшість православних церков світу.

Чим же відрізняється новоюліанський календар від григоріанського?

Насправді коли ми говоримо про державу, то майже нічим. Тому держава та всі громадяни можуть жити як за григоріанським, так і за новоюліанським календарем. Оті десь там малесенькі відсоточки секунди не беруться до уваги, тому що якусь вагому роль вони будуть відігравати лише після 3000 року.

Але є один важливий момент. Це святкування Великодня.

Якщо визначати дату святкування Великодня згідно з григоріанським календарем, то час від часу вона може випадати раніше, ніж іудейська Пасха, а цього бути не може! Адже біблійна історія нам говорить, що Ісус Христос воскрес одразу після іудейської Пасхи. Тому православна Пасха не може бути раніше за іудейську. Вона може бути лише пізніше!

Саме тому юліанський календар розв'язав цю проблему.

Усі свята нерухомі він лишив так, як вони мали бути. Різниця між ними 13 днів. Тобто Різдво Христова — 25 грудня, свято Богоявлення - 6 січня, свято Преображення Господнього — 6 серпня і так далі.

Але усі рухомі свята визначаються згідно з православною традицією. Як це було і в часи, коли в усіх церквах діяв юліанський календар. Тобто за такими критеріями: це має бути перша неділя після повного місяця, після весняного рівнодення і не раніше за іудейську Пасху. Цьогоріч Великдень святкуємо 16 квітня.

Сьогодні перехід православної церкви України на новоюліанський календар — це той процес, який розпочався, і який зупинятися не буде.

Основне, щоб між усіма нами були любов, мир і злагода. Адже саме це і приніс на землю Ісус Христос.