У Кременчуці поховали відому журналістку, колишню редакторку газети «Програма плюс» Ларису Тарасову

Лариса Миколаївна Тарасова померла 1-го квітня після довготривалої та важкої хвороби на 73-му році життя. Вона народилася у Кременчуці, а після закінчення інституту у 1973 році почала працювати інженером на Кременчуцькому сталеливарному, а потім на Крюківському вагонобудівному заводу. Саме на КВБЗ Лариса Тарасова почала свій шлях у журналістиці, ставши кореспондентом багатотиражної газети «Вагонобудівник». У 1991 році перейшла працювати до редакції газети «Вісник Кременчука», де освоїла комп’ютерну верстку — тоді це була зовсім нова професія й таких спеціалістів у Кременчуці не було. Саме вона вперше на Полтавщині зверстала на комп’ютері номер газети.

Як фахівця комп’ютерної верстки у 1993 році її запросили повернутися на рідний КВБЗ, де вона пропрацювала начальником бюро комп’ютерного макетування. Відтоді заводська газета «Вагонобудівник» також перейшла на комп’ютерну верстку.

Але потяг до журналістики взяв гору й у 1997 році вона повертається до цієї професії та працює відповідальним секретарем газети «Кременчуцький кур’єр». Після припинення виходу цієї газети у 1998 році перейшла працювати до комунальної газети «Вісник Кременчука». А з 2003 по 2008 рік була головним редактором газети «Програма Плюс». Саме як головного редактора однієї з провідних газет міста її пам’ятає багато кременчужан.

Останнє місце роботи Лариси Тарасової — Кременчуцький обласний шпиталь для ветеранів війни, де вона працювала на посаді інженера-метролога. Але журналістику не залишила і там. Разом з начальником шпиталю Миколою Литвиненком вона багато років випускала багатотиражку «Турбота», де виконувала обов’язки журналістки, верстальниці та випускового редактора.

Була членом Національної спілки журналістів України.

Журналістська спільнота Кременчука глибоко сумує з приводу смерті Лариси Тарасової, висловлює щирі співчуття та поділяє біль непоправної втрати її рідних та близьких.

Про Ларису Тарасову тепло відізвалися ті, хто її знав та працював з нею разом.

Про Ларису Миколаївну Тарасову багато розповів її останній керівник, директор Кременчуцького обласного клінічного шпиталю для ветеранів війни Микола Литвиненко.