Дружина з матір'ю схилилися над домовиною, в якій лежав їх Ігорчик. Мама загортає біля загиблого захисника згорток, в якому малюнок його трирічної донечки, яка з російсько-української війни чекала свого татка.
Чоловік помер на 10 день після отримання важких травм на передових позиціях у Донецькій області.
Сьогодні, 5 квітня, у Палаці культури Кременчука попрощалися з військовим Ігорем Турмієм. Молодший сержант помер у лікарні після отриманих під час виконання бойового завдання у Донецькій області ран. Прощання відбулося у Палаці культури, де зійшлися рідні, близькі, побратими, колеги та представники міської влади.
Ігор Васильович Турмій народився 19 січня 1992 року у Кременчуці. Тут він навчався й працював на Крюківському вагонобудівному заводі, захоплювався спортом й з друзями грав у футбол. Перед початком повномасштабним вторгненням — Ігор працював закордоном. Після того, як дізнався, що росія масовано обстрілює Україну, терміново повернувся додому й взяв зброю до рук, щоб захистити рідних.
Ігор Турмій захищав нашу державу від російської військової агресії практично з перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію України. Був молодшим сержантом, електриком-дизелістом 2 загону СП військової частини А-4030.
Помер військовий 2 квітня 2023 року в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» від тяжкого поранення, яке отримав 22 березня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Красногорівка Донецької області.
— Пройшов спеціальні курси спецпідготовки. Він був в одному із підрозділів розвідки. У ході бойового завдання, оснащення нової позиції, був сильний обстріл і він отримав поранення. Це сталось в Донецькій області, далі був направлений у Київський шпиталь. Поранення отримав тяжкі, але серце не витримало, й 2 квітня він помер від множинних ран.
Його дуже поважали та любили. Ігор був спокійним та врівноваженим. Уже було призначення його на командира відділення розвідувального підрозділу, але його немає з нами. Йому назавжди залишиться 31 рік… Велика втрата для нашого міста, родини, всіх нас, — розповів військовий з позивним «Художник».
В Ігоря залишилась мати, дружина та донька, якій всього 3,5 роки.
Побратими Ігоря Турмія приїхали прямо з позицій. Їх відпустили, щоб гідно попрощатися з військовим. Військові розповіли, що для них це велика втрата.
Ще один побратим з позивним «Цар» додав, що з Ігорем потрапили в одну групу в Кременчуці.
Побратими додали, що під час обстрілу 8 військових отримали поранення:
Схилившись на коліно, кременчужани утворили живий коридор та віддали шану загиблому захиснику України. Панахиду відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали військового на Алеї Слави Свіштовського кладовища поряд з іншими захисниками України.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.