Історія однієї переселенки: «Вийшла вигуляти собаку й опинилася під обстрілами»

Харків’янку Анжеліку Войтовську в Кременчуці вже добре знають. Вона волонтерить: допомагає літнім людям, інвалідам, організовує і проводить свята для дітей-переселенців. Жінка дуже усміхнена, позитивна і важко повірити, що нещодавно вона була зовсім розгублена і не розуміла, що робити далі.

Її життя в нашому місті розпочалося з нуля у лютому 2022 року. З минулого залишився лише пес – восьмирічний лабрадор Ліка та онлайн-уроки в харківській гімназії № 172, де Анжеліка викладає музичне мистецтво.

Із завалу врятував собака

Наша зустріч відбулася у філії №2 бібліотеки на Соборній. Наша співрозмовниця розповідає про все, що довелося пережити, і не може стримати сліз. Дуже важко згадувати не лише 24 лютого, але й те, що було напередодні.

Рано вранці 24 лютого жінка прокинулась від гуркоту літаків, одягнулася, взяла собаку та вийшла на вулицю. Вона зачинила двері своєї квартири в дев’ятиповерхівці у Північній Салтівці, щоб більше ніколи не відчинити їх. Тоді жінка навіть уявити не могла, що не зможе повернутися додому, тому що її будинку більше не буде існувати.

18 людей та собака декілька днів жили у шкільному підвалі. Бомбардування не припинялися. Зникло світло, не було води, опалення. Люди мерзли, але повертатися було нікуди – будинки зруйновані, снаряди продовжують вибухати.

За тиждень ракета поцілила у школу, де ховалися люди. Треба було шукати нове укриття.

Люди змогли вибратися з пастки, але що робити далі, ніхто не розумів. Телефони були розряджені. Лише за декілька днів

Анжеліка знайшла місце, де було електропостачання, та увімкнула телефон. Одразу ж посипалися смс-повідомлення: їй дзвонили рідні, друзі, колеги, учні.

Одна з учениць допомогла з контактами волонтерів, які вивозили людей із Харкова у безпечніші міста. Так Анжеліка Войтовська та її Ліка опинилися в Кременчуці. Без грошей, без житла, без особистих речей. Але з великим бажанням продовжувати жити та бути корисною рідній країні.

Назад у Харків

У серпні минулого року надійшло повідомлення, що для отримання компенсації за зруйноване житло треба зробити фото та відео квартири та будинку, зафіксувати всі ушкодження. Треба було їхати у Харків, на свою рідну Салтівку.

Це було справжнє випробування для нервової системи. Бачити фото зруйнованого будинку та особисто туди повернутися – різні речі. Але треба було їхати.

Фото та відео, які зробила Анжеліка, допомогли скласти акт про пошкодження, у висновку якого зазначено, що квартира пошкоджена на 78 %. Це все, що залишилося від її харківського будинку.

З бажанням жити далі

Чи повернеться колись жінка до Харкова? Про це нікому не відомо. Сама Анжеліка поки не хоче навіть думати про те. Зараз вона живе в реальному часі, обрала для себе активний спосіб життя, освоює нові професії, допомагає людям.

Коли громадська організація «Інша жінка» разом з ООН проводила проєкт «Досить» зі здобуття нової професії, Анжеліка не лише стала його учасницею, але й перемогла. Вона оволоділа професією перукаря і навіть стала героїнею проєкту.

Зараз жінка мріє провести безкоштовну акцію «Краса врятує світ», у рамках якої безкоштовно стригтиме літніх мешканців та інвалідів, а також хлопців із ЗСУ.

Вона вже виконала декілька стрижок для людей з обмеженими фізичними можливостями.

Також Анжеліка бере участь у міських заходах, у зустрічах, які проводять бібліотеки, громадські організації.