Схилившись на коліна, Кременчук попрощався з Юрієм Гогуленком, який пройшов пекло Іловайська

25.04.2023, 15:05 Переглядів: 2 041

Поховали військового на Алеї Слави поруч з іншими полеглими захисниками України

Сьогодні, 25 квітня, Кременчук попрощався з військовим Юрієм Гогуленком, який помер після довготривалої хвороби. Прощання відбулося у Палаці культури, де вшанувати пам'ять військового прийшли рідні, знайомі, побратими та представники міської влади.

Юрій Вікторович народився 1 червня 1971 року у Кременчуці. З 1986 до 1989 року навчався у ВПУ №7. З початку російсько-української війни Юрій став на захист України й з 2014 до 2015 року боронив незалежність на сході країни у складі 92 ОМБр, перша тактична рота, старший кулеметник БТР-70. Своїм другим днем народження вважав 27 серпня 2014 року, коли в Іловайську отримав тяжке осколкове поранення в ногу після обстрілу градами. Після повернення додому разом з побратимами спілкувався з кременчуцькою молоддю, зокрема студентами Кременчуцького національного університету.

З початку повномасштабного наступу росії Юрій був призваний на військову службу під час мобілізації 1.03.2022 року та був солдатом. Служив у лавах Територіальної оборони. Помер 18 квітня після довготривалої хвороби. У Юрія залишилися донька та батьки.

Кременчук попрощається з військовим Юрієм Гогуленком, який пройшов Іловайськ

- Знав, що Юрій пройшов Іловайськ... Познайомився з ним у Кременчуці у 2016 році. З того часу разом були, до дня смерті. Гарний товариш, побратим. Під час повномасштабного вторгнення пішов у територіальну оборону. За два місяці помер від онкохвороби. «З'їв» його рак. Плани були... Цього тижня на рибалку збирались, - сказав друг Дмитро.

Він додав, що у них ціла команда АТОвців (чоловік 15), які спілкуються та підтримують один одного.

- З Юрієм був із перших днів повномасштабного вторгнення, а саме з початку березня 2022 року. Будемо пам’ятати його, доки житимемо - він у нашій пам’яті. Він на деякий час залишив нас, але його енергія залишилась, адже там, де він був, там панував спокій. Багато в нього навчився, - додав побратим Микола.

- Ще у 2014 році разом із Юрієм призовниками їхали в 92 бригаду. Там і познайомились, хоч у Кременчуці жили по сусідству, практично в одному дворі й не пересікались. Він був у тактичній групі, яка вийшла з Іловайська після того, як їх розбив ворог. Він тоді записався добровольцем. Вийшов із пораненнями завдяки побратимам, а ми їх зустрічали у Волновасі. Його направили у шпиталь... Я ще 3,5 роки служив у 92 бригаді. У Юрія було осколкове поранення в стегно, несумісне із несенням військової служби, тож пройшов через госпіталі, реабілітацію. Працював... 24 лютого 2022 року записався в тероборону, не міг залишитися осторонь. Знаю Юрія як доброго друга, гідного громадянина нашої України, - розповів військовий з позивним «Батя».

Схилившись на коліно, кременчужани утворили живий коридор та віддали шану загиблому захиснику України. Панахиду відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали військового на Алеї Слави Свіштовського кладовища поряд з іншими захисниками України.

Автор: Альона Душенко

Теги: війна воїни світла

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.