Третя повітряна тривога розриває тишу навколо Палацу культури у Кременчуці й в цей час колона із загиблим захисником України починає рух.
Сьогодні, 12 травня, у Кременчуці провели в останню путь захисника України Василя Микитася, який загинув у Бахмуті Донецької області. Прощання відбулося у Палаці культури. Віддати шану військовому прийшли рідні, близькі та представники міської влади.
Василь Васильович Микитась народився 19 жовтня 1982 року у Кременчуці. Після закінчення школи №30 працював на будівництві. Також захоплювався різними видами спорту.
— Працював у будівничій бригаді, яка займалась ремонтом квартир та будинків. Але почалась повномасштабна війна і Василя призвали по мобілізації. Оскільки він раніше займався спортом (вільною боротьбою у ПК «КрАЗ» і у Палаці культури боксом), був направлений в одну із десантно-штурмових бригад. Там він оволодів військовими спеціальностями кулеметника і гранатометника. Дуже добре відгукувалось про нього керівництво. Хлопець був сміливий. Дуже соромився своєї худорлявості, й навіть там, у зоні бойових дій, займався спотом. Але так і залишився високим, худорлявим, красивим.
У ході наступу їх підрозділ був одним із перших — бійці відвойовували одну із вулиць Бахмуту. Під час артобстрілу у Василя попало два величезних уламки, до того ще вибуховою хвилею відкинуло. На жаль, 6 травня загинув. Хлопці евакуювали. І сьогодні проводжаємо в останній путь, — розповів військовий з позивним «Художник».
У загиблого залишилась хвора 65-річна матір і брат. Вони схилили голови біля домовини, яку огорнули синьо-жовтий стяг та прапор військової частини.
Друг Максим розповів, що все дитинство провели разом:
— Ми виросли разом. Хороший був, роботящий. Нічого поганого по життю не зробив. Добровільно пішов в армію. Хоча він в армії не служив, але думав стати військовим, зараз саме був час. В армію він пішов перед Новим роком.
Постійно з ним підтримували зв'язок. Спочатку стояв під Запоріжжям, й буквально за кілька тижнів опинився під Бахмутом. Коли був там — зв'язку вже не було.
Він дуже любив тварин. У нього завжди були великі собаки, яких він дуже любив.
Схилившись на коліно, кременчужани утворили живий коридор та віддали шану загиблому захиснику України. Панахиду відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали військового на Алеї Слави Свіштовського кладовища поряд з іншими захисниками України.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.