Це перший конверт із серії, присвяченої жертвам політичних репресій. У спецпогашенні взяли участь онука Петра Громаковського пані Олена та друг його сина Євген Бергер
Кременчуцьке товариство філателістів до Дня пам’яті жертв політичних репресій випустило конверт із репресованим кременчужанином Петром Громаковським, заарештованого більшовиками та розстріляного у 1938 році.
Дизайн конверта розробив Анатолій Новарчук. На ньому зображено фото Петра Громаковського за рік до страти більшовиками, а також розміщено такий текст:
Громаковський Петро Іванович, 1893 р. н.
м. Кременчук Полтавської обл., поляк, зі службовців, освіта початкова.
Проживав у м. Кременчук. Майстер вагонобудівного заводу.
Заарештований 26 травня 1938 р.
Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23 вересня 1938 р.
за ст. 54-6, 54-9, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна.
Вирок виконано 28 вересня 1938 г.
Реабілітований Військовим трибуналом КРО 9 жовтня 1956 р.
(Джерело: Реабілітовані історією. Полтавська область).
У процесі погашення марок із гербом Кременчука спеціальним штемпелем «Пливе щука з Кременчука. Кременчук — місто легенд» взяли участь онука репресованого кременчужанина Олена Громаковська, друг сім'ї його сина Віктора, відомий місцевий краєзнавець Євген Бергер і голова Кременчуцького товариства Філателістів, голова Кременчуцького відділення Асоціації філателістів України Володимир Скляр.
Олена Громаковська розповіла, що приїхала зі США доглядати літню матір, а раніше вона працювала у школі № 1 вчителькою географії та музики.
Своєю чергою Євген Бергер передав Олені Громаковській світлину її діда, зроблену 19 червня 1923 року. Краєзнавцю ж цю фотокартку подарував Віктор Громаковський, син репресованого кременчужанина.
Євген Бергер зазначив, що дружив із Віктором Громаковським, який зробив йому багато презентів, зокрема й цю фотокартку, та поділився його історією.
— Петро Громаковський був начальником енергосилового цеху заснованого його батьком Іваном Крюківського шпалопросочувального заводу, ліквідованого внаслідок пожежі, яка ледь не спалила пів Крюкова.
Після арешту та розстрілу, його син та дружина залишилися без засобів для існування та піддавалися постійним утискам. У 1943 році його син Віктор хотів піти добровольцем на фронт.
Попри слова воєнкома, що зрадників, які проживали на окупованих територіях, до Червоної Армії не беруть, він туди таки потрапив — служив у 316 стрілецькому полку. Війну закінчив у Австрії, — розповів краєзнавець.
Варто згадати, що Віктор Громаковський був всиновлений відомим кременчуцьким лікарем Владиславом Діцем, якого також було репресовано, щоправда, «лише» до заслання.
Володимир Скляр повідомив, що це перший конверт із серії, присвяченої кременчужанам — жертвам політичних репресій.
Читайте також:
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.