У Кременчуці покінчили з культами більшовика Котлова та радянського письменника Головка

На засіданні комісії з увічнення пам’яті і перейменування міських об’єктів Кременчука підбили підсумки виконання попередніх рішень комісії з очищення публічного простору від незаконної комуністичної радянської символіки. Зокрема її вже прибрали з фасаду будівлі Кременчуцького регіонального центру професійно-технічної освіти №1. 

 
За інформацією Олега Пустовгара, ще у Кременчуці майже покінчено з культом більшовика Івана Котлова. Він народився 7 лютого 1874 року в селі Шликова Костромської губернії росії. Працював вантажником Путилівського заводу у Петербурзі. Також малярем вагоноремонтної майстерні Кременчука, де познайомився із майбутнім «всесоюзним старостою» і одним із організаторів голодомору-геноциду Петровським. У 1902 р. організовує в середовищі робітників вагоноремонтних майстерень підпільний соціал-демократичний гурток. Невдовзі його учасники долучилися до більшовиків. Котлов брав в організації Іванівського районного комітету РСДРП (б) й у створенні загонів Червоної гвардії, в боротьбі за встановлення радянської влади в Кременчуці. У 1917 році організував агітаційний поїзд, який агітував проти Української Центральної Ради, за встановлення Радянської влади. Отож з фасаду Кременчуцького палацу культури і творчості демонтували дошку, що звеличувала учасника встановлення радянської влади й діяча Харківської більшовицької організації Котлова та його зображення.

 
Палац культури було збудовано в стилі українського модерну з використанням елементів української народної архітектури. Всередині - зал для глядачів на 800 місць із амфітеатром, балконом і клубом, де розташовувалися кімнати для гурткової роботи та бібліотека на 8 тисяч томів із читальним залом. Стіни і стелі клубу розписані в національному українському стилі. У СРСР назву палац отримав на честь більшовика Котлова (1874 — 1919). У 2016 році у межах декомунізації вулицю, що звеличувала Котлова перейменовано на «Академіка Герасимовича» - на пошану земляка, уродженця Кременчука, українського астронома, фахівця з дослідження зірок, міжзоряного середовища, зокрема, природи планетарних туманностей і міжзоряного поглинання світла при вивченні структури галактики Бориса Герасимовича.
Також ім’я Котлова у 2019 році прибрали й з назви палацу.
Однак вивіска «імені Котлова» досі перебуває у публічному просторі і є порушенням декомунізаційного закону.

  
Згідно з рішенням виконкому міськради у Кременчуці вже демонтували й меморіально-анотаційну дошку, що звеличувала психічнохворого колаборанта й радянського комуністичного письменника Андрія Головка. Він служив в Армії УНР, але згодом зрадив свою державу, дезертирував, перейшов на бік російських більшовиків: влітку 1920 року добровільно вступив до лав окупаційної Червоної Армії, де спершу очолив підрозділ кінної розвідки, а згодом став лектором у Харківській школі червоних старшин. У 1989 році В’ячеслав Чорновіл опублікував зізнання Головка про вбивство своєї родини в забороненому у СРСР самвидавчому часописі «Український Вісник». Цитуємо: «Головко - класик соцреалізму, виявився «душогубом». 14 травня 1924 року Андрій Головко пострілом із револьвера системи «Наган» убив власну дружину Тетяну Семенівну Головко, 27 років. Наступного дня застрелив свою п’ятирічну доньку Галину; проходив лікування у психіатричній лікарні».