30 років тому у Кременчуці футболісти «Динамо» вперше виграли «золото» чемпіонатів України

30 років тому, 20 червня, футбольний клуб «Динамо» вперше стало чемпіоном незалежної України. Чемпіонство легендарний київський клуб вперше оформив у Кременчуці на стадіоні Політехнік. 

Футбольний сезон 1992/1993 був другим за рахунком і першим, який проводився за принципом «осінь-весна». На відміну від першого чемпіонату, який був фактично перехідним, команди не були розбиті на групи, і доля чемпіонства вирішувалася за результатами ігор протягом усього сезону. Про це повідомляє пресслужба «Динамо». 

Чемпіон визначився в останньому, 30-му турі, коли динамівці під керівництвом Михайла Фоменка на виїзді обіграли кременчуцький «Кремінь» 4:1 (по дублю записали на свій рахунок Топчієв і Леоненко) і лише завдяки кращій різниці забитих і пропущених м’ячів випередили дніпропетровський «Дніпро». Мабуть, це був останній сезон у 90-х, коли киянам зміг скласти серйозну конкуренцію будь-який інший клуб. Відзначимо, що в майбутньому відразу кілька гравців «Дніпра» перейшли до «Динамо».

Із самого початку лідерство захопив «Дніпро» й утримував його до 24-го туру. У «Динамо» ж вистачало проблем: після невдалого виступу в 1/16 фіналу Кубка УЄФА був звільнений головний тренер Анатолій Пузач. Новий наставник Йожеф Сабо пробув на посаді лише кілька тижнів, після чого був призначений Михайло Фоменко.

Але наприкінці чемпіонату «Динамо» все ж змогло вийти вперед, скориставшись серією нічийних результатів дніпровців. В очній зустрічі команд за три тури до закінчення чемпіонату «Дніпро» здобув перемогу завдяки голу майбутнього динамівця Юрія Максимова на 14-й хвилині зустрічі і зрівнявся за очками з «Динамо», але у киян була краща різниця м’ячів. До слова, цей матч зібрав 40 тисяч глядачів і став найбільш відвідуваним у сезоні. В останніх турах сенсації не сталося, обидві команди перемогли, і чемпіонство дісталося «Динамо».

Протягом перших хвилин 15 на полі точилася рівна боротьба, згодом гра почала набувати київського сценарію. Перевага гостей стала ще відчутнішою, коли після розіграшу кутового Топчієв першим встиг на добивання та вивів свою команду вперед. Під час однієї з наступних небезпечних атак Грицина надав право завершального удару Леоненку, який не схибив, подвоївши перевагу киян.

Після перерви динамівці обертів не зменшили, і невдовзі знову відзначився Леоненко, якому асистував Лужний, блискуче пройшовши по правому флангу і зробивши передачу до штрафного майданчика. До речі, Леоненко дуже старався, щоб відзначитися, адже йому не вистачало двох забитих м’ячів, щоб наздогнати Гусєва із «Чорноморця"в боротьбі за звання найкращого бомбардира чемпіонату. Автогол у виконанні Пономаренка особливо не засмутив динамівців та не вплинув на розвиток подій. Крапку ж у матчі поставив Топчієв, теж оформивши дубль слідом за Леоненком.

Цікаво, що у Кременчуці вболівальники тепло прийняли киян. Матч викликав у місті шалений ажіотаж. На трибунах під час гри глядачі підтримували «Динамо», а після поєдинку вітали їх із перемогою, чемпіонством та нагородили оплесками під час кола пошани.

Чемпіонат України 1992/93. 30 тур

20.06.1993. Кременчук, стадіон «Дніпро». 18 000 глядачів

«Кремінь» — «Динамо» — 1:4 (0:2)

«Кремінь»: Сиротін, Сушка, Троїцький, Лукаш, Корзанов, Алістар, Коновальчук, Гуменюк (Золотницький, 46), Крячік, Жабченко (к), Федьків

«Динамо»: Кутепов, Лужний (к), Пономаренко, Хруслов, Шаран, Мізін, Анненков (Шматоваленко, 62), Грицина (Ребров, 81), Топчієв, Леоненко, Шкапенко (Ковалець, 30)

Голи: Пономаренко (71, автогол) — Топчієв (23, 87), Леоненко (36, 62)

Відзначимо, що за підсумками цього чемпіонату, у якому брало участь 16 команд, у зв’язку з розширенням вищої ліги до 18 учасників у наступному сезоні, жоден клуб не вилетів у першу лігу.

У тому сезоні найбільше матчів за киян провели Сергій Ковалець, Віктор Леоненко та Павло Шкапенко — по 27. На рахунку Олега Лужного 26 поєдинків, Сергія Реброва — 23, Сергія Шматоваленка — 22. Найрезультативнішим футболістом у складі «Динамо» в чемпіонаті України 1992/93 став Віктор Леоненко, на рахунку якого 16 забитих м’ячів (3 з пенальті).